10 улюблених книг відомих людей

Як відомо, читання допомагає в освіті, розвиває фантазію, а також чудовий спосіб прикрасити дозвілля.

Що читають зірки? Фото: instagram.com/read.ru

Кожна людина, яка себе поважає, знайде час на читання. Не обов'язково прагнути прочитати одну-дві книги на місяць (хоча це чудово), але досить просто знаходити цей час. Ось вам зоряний приклад для натхнення. Список книг, які віддають перевагу відомим персонам:

• Стівен Кінг любить «Володар мух» Вільяма Голдінга

Цікава і водночас страшна історія дітей, що потрапили волею долі на безлюдний острів. Хлопчиків, що загралися у жорстокість, полювання, війну. Книга про потаємні куточки людської душі та бажання влади. 

• Кейт Уінслет любить «Тереза ​​Ракен» Еміля Золя

Париж. Дев'ятнадцяте століття. Тереза, молода дівчина, яка з дитинства була змушена жити в будинку своєї норовливої ​​та суворої тітки. Разом з нею ріс і її хворий і кволий кузен Камілл. Обстановки туги та депресії зробила дівчину байдужою та покірною. Коли діти стали дорослими, тітка побрала їх, хоча вони зовсім не симпатизували одне одному. Однак коли Тереза ​​знайомиться з другом чоловіка Лораном, у ній починають прокидатися досі незвідані почуття.

• Джордж Клуні любить «Війна та мир» Льва Толстого

Описи епічних подій війни з Наполеоном 1812 року, й те водночас філігранно відточені характери всіх верств російського суспільства на той час.

Читайте також: НЕ ДРУГА ПІДЛОГА: КНИГИ ПРО ФЕМІНІЗМ, ЯКІ ГІДНІ ВАШОЇ УВАГИ

• Алек Болдуїн любить «Вбити пересмішника» Харпер Лі

Історія маленького сонного містечка на півдні Америки, розказана маленькою дівчинкою. Історія її брата Джима, друга Ділла та її батька — чесного, принципового адвоката Аттікуса Фінча, одного з останніх і найкращих представників старої «південної аристократії». Історія судового процесу у справі чорношкірого хлопця, звинуваченого у насильстві над білою дівчиною. 

• Вілл Сміт любить "Алхімік" Пауло Коельо

Разом із головним героєм своєрідної притчі читачі переконуються: вірити в диво та прикладати всі сили, щоб перетворити свої мрії на реальність – це справжнє покликання людини. «Алхімік», якого розтягли на цитати, прямо пояснює читачам прості, але вкрай важливі істини. 

• Стівен Спілберг любить «Останній із Могікан» Джеймса Фенімора Купера

Далеко в лісах британської колонії Нью-Йорк відважний слідопит Натті Бампо та його вірні друзі могікани, Чингачгук із сином Ункасом, виявилися втягнуті у кровопролитні зіткнення індіанців із французькими військами.

• Енн Хетеуей любить «Таємничий сад» Френсіс Барнетт

Класичний роман виховання, опублікований понад 100 років тому з традиційною героїнею сиротою та жорстокими поворотами у її долі. Але Мері Леннокс зовсім не Олівер Твіст і зовсім не Попелюшка. Цю вельми розпещену та егоїстичну дівчинку ми зустрічаємо в Індії, у розпал спалаху холери, яка звела в могилу її батьків та слуг. Мері, що вижила, відправили в Англію, в болотистий Йокшир, в маєток її дядечка. Життя хворобливої ​​дівчинки перетворюється на справжнє пекло.

• Джим Керрі любить «Злочин і кара» Федора Достоєвського

Геніальний роман, головні теми якого: злочин та покарання, жертовність та любов, свобода та гордість людини – обрамлені детективним сюжетом.

• Мел Гібсон любить "1984" Джорджа Оруелла

У жорстокій тоталітарній державі люди позбавлені громадянських прав та власної думки. Культ Великого Брата має на увазі жорстку соціальну ієрархію, де навіть прояв любові вважається злочином. Вінстон Сміт розуміє, що він пішак у цій історії, і тим щонайменше намагається щось змінити. "1984" - це алюзія на країни, в яких панував тоталітаризм.

• Том Хенкс любить «Холоднокровне вбивство» Трумана Капоте

Роман заснований на історії реального злочину, скоєного в 1959 р. у Канзасі, який розкриває природу насильства як складного соціального та психологічного феномену. Книга Капоте, що миттєво стала бестселером, породила особливий жанр «романа-репортажу» і проторила шлях прозі Нормана Мейлера і Тома Вулфа. Виваженість та неупередженість авторської позиції, блискуча вивіреність стилю, поліфонічність зображення зробили роман Капоте взірцем документально-художньої літератури.