Small Talk: кіномаршрут Docudays UA від Дар'ї Бассель, програмісти фестивалю

Дар'я Бассель, директорка індустрійної платформи DOCU/ПРО, програмістка Docudays UA переконала нас, чому цього року не можна пропустити цей кінофестиваль.

Чому варто долучитися до перегляду цьогорічного фестивалю?

Фестиваль зібрав всі визначні документальні стрічки за 2019-20 роки, у програмі кілька номінантів на цьогорічний Оскар (наприклад, фільм, який відкрив фестиваль, а також представляє основну тему цьогорічного фестивалю “Повне одужання?” – “Колектив” румунського режисера Олександра Нанау). Це завжди — унікальна добірка фільмів, які згодом ніде неможливо знайти.

"Колектив", режисера Олександра Нанау

У чому фішка Docudays UA та його важливість для українського суспільства?

Docudays UA - це найбільший фестиваль документального кіно в Україні та єдиний фестиваль документального кіно з прав людини в Україні. І, насправді, наша діяльність, насправді, не обмежується весняним фестивалем. Вже більше 10 років протягом кожного року ми показуємо документальні стрічки в рамках Мандрівного Docudays UA по всій Україні. А віднедавна в нас є власна мережа кіноклубів DOCU/КЛУБ — це кіноклуби по всій країні, де дивляться та обговорюють документальне кіно.

Docudays UA прагне критично осмислювати реальність. Фестиваль — це не лише кінопокази, а й велика програма дискусій, майстер-класів, різні лабораторії, майстер-класи, фото та інтерактивні виставки, такі спецпроекти, як Жива Бібліотека, де замість книг — люди, щодо яких у більшості з нас є певні стереотипи та упередження. У Живій Бібліотеці ви можете поспілкуватися, наприклад, військовослужбовцем, який є відкритим геєм, або з батьком трансгендерного підлітка.

Головна тема цьогорічного фестивалю сформульована так: «Повністю одужання?». Коронавірус давно перейшов із розряду просто хвороби у розряд соціального та культурного феномену. Він отримав метафоричний вимір і назавжди змінив наші життя. Під час нашого фестивалю ми запрошуємо глядачів разом із нами подумати: Що сьогодні означає бути здоровим? Можливе тоді повне одужання? Чи можемо ми віднайти шляхи боротьби з несправністю системи, що за умов пандемії стала як ніколи видимою?

З чого варто почати глядачеві, якій не заманено кіно, а що просто не можна пропустити кіноману?

Для тих, хто з документальним кіно ще не досить близько знайомий, можу порадити почати знайомство з доком через анімацію :). Цього року разом із фестивалем лінолеум ми підготували дві добірки документальної анімації: “По-батькові” – 5 анімацій, які звертаються до спогадів про батька, а також “Хто тут “здоровий” – 9 коротких історій, які розширюють сприйняття норм та дестигматизують різноманітні ментальні стани.

До речі, половина цих фільмів мають аудіодискрипцію і є доступними для людей із порушенням зору.

А кіноманам буде цікаво відкрити для себе ранні документальні роботи польського класика Кшиштофа Кесльовського, а також інтерактивну онлайн-програму аматорського кіно України та Шотландії. "Трубадурі кіно: Шотландія і Україна".

Кадри з фільмів Кшиштофа Кесльовського

Онлайн-програма аматорського кіно "Трубадурі кіно: Шотландія і Україна"

Якби вам було потрібно обрати один фільм з усього, що було створено з часів існування кіно, який фільм, на вашу думку можна назвати «справжнім кіно» — щоб це була за стрічка?

Щоб обирати серед усього, що було створено з годин існування кіно, потрібно було б спочатку це все подивитись. Навряд це завдання мені під силу (усміхається ).

Але якщо говорити про мої власні, дуже суб'єктивні уподобання, то я б радила всім подивитись фільм Олександра Балагурі “Час життя об'єкта у кадрі”, цей фільм ми вже показували кілька років тому, а цього року знову включили до програми у рамках серії показів, присвячених визначному українському звукорежиссеру Борису Петеру, якого не стало минулого року.

Це авторський документальний експериментальний фільм, створений з образів, спогадів, фотографій та лабіринту часу. Він намагається осмислити поняття часу засобами кіно. І виходити це напрочуд легко і красиво. І магічно. Думаю, що через 100 років саме ця стрічка стане класикою українського та світового кінематографу.

«Час життя об'єкта в кадрі», режисера Олександра Балагурі

Фото: Дар'ї Бассель надані спікеркою, зображення до стрічок — надані Docudays UA 

Читайте також: SMALL TALK: ІРЕНА, СТЕЦЕНКО, РЕЖИСЕРКА ФІЛЬМУ ROSES FILM CABARET