Фільм «Найгірша людина у світі», female gaze та равенство у кінематографі: колонка Сергія Грекова

14 липня на екрани українських кінотеатрів виходить шведська стрічка «Найгірша людина у світі», яка ще минулого року потрапила до must see топових та поважних видань світу А цьогоріч брала участь в «оскарівських перегонах» одразу в двох номінаціях «Найкращий міжнародний фільм» та «Найкращий сценарій». Йоакіма Трієра (До речі, далекого родича іншого видатного скандінава – Ларса фон Трієра)?

Піарник «Артхаус Трафік» Сергій Греков про фільм «Найгірша людина у світі», female gaze та равенство у кінематографі.

Режисер по-скандинавськи акуратно зачіпає проблему громадського тиску на жінку «під 30», яка багато чого «винна»: вийти заміж, народити, побудувати кар'єру тощо. І тут все нібито більш-менш зрозуміло та знайоме. Втім, Юлія – центральний персонаж цього фільму, і саме її очима ми дивуємось на події. У погляді автора відсутня зверхність. Режисер-чоловік застосовує female gaze на події життя головної героїні – і це цінно та сучасно.

Загалом концепція female gaze (жіночий погляд) виникла на противагу male gaze (чоловічий погляд). Термін male gaze запропонувала дослідниця кіно Лора Малві у 1975 р. Вона хотіла позначити об'єктивний контекст щодо жінок у кіно. Спираючись на «чоловічий погляд», героїня не стає самостійним персонажем, а лише доповнює чоловіка, виступає його врагом чи об'єктом бажання. Тобто глядач сприймає жінку очима героя-чоловіка з акцентом на його гетеросексуальному бажанні. На кшталт героїні Шерон Стоун у «Основному інстинкті» Пола Верговена.

Простежити тривалість існування такого підходу у популярній культурі нескладно, бондіана з незмінним «атрибутом» – дівчина Бонда – вам на допомогу. Чи яскравий приклад агент ФБР Ілліана Скотт у виконанні Анджеліні Джолі у стрічці «Забираючи життя». Вона розповідає про криваве вбивство, тим часом камера показує крупним планом губи Джолі та ковзає вигинами її тіла. І таких прикладів досхочу.

Кадр з «Найгірша людина у світі», 2021

На сьогодні питання рівності є одним із ключових в обществе. Й кіноіндустрії, адже чоловіки в ній домінують. У тій зміні можна побачити у розкладі головних кінофестивалів світу. Організатори слідкують, щоб у конкурсних програмах фільми режиссерів були представлені в тій же кількості, що й чоловіків. І у жінок є можливість говорити на теми, які відображають їхнє бачення світу. Чи не найвлучнішою репрезентацією «жіночого погляду» є призерка Канн-2019 «Портрет дівчини у вогні» французької режисера та фем-активістки Селін С'яммі. Вона зобразила роман двох жінок у Бретані ХVІІІ ст. Дещо подібна історія у картині «Прийдешній світ» призерки Венеції-2020 американки Моні Фаствольд. У ній романтичні стосунки між героїнями розвиваються паралельно з нещасливим шлюбом кожної. Обидві стрічки говорять про жінок в умовах гендерно-нерівного суспільства: нав'язані стереотипи про залежність від чоловіків, необхідність шлюбу тощо.

Сьогодні female gaze виходить за межі знятого жінками кіно. Чоловіки намагаються поставити собі на місце жінки, тобто зміни перестали бути односторонніми і відбуваються стрімкіше.

Так, минулорічна «Остання дуель» Рідлі Скотта – це спроба подивитись на зґвалтування почергово з різних перспектив – чоловічої та жіночої. «Найгірша людина у світі» – це намагання подивитись на становище жінки у сучасному, вже зміненому світі. Головна героїня потрапляє у неудобну ситуацію через те, що у свої 30 ще не встигла стати сформованою особистістю. Трієр намагається продемонструвати чесне бачення сучасної жінки, перед якою досі кидають застарілі виклики, проте нові вже встигли з'явитися. Чи перетвориться вона у подорожі від «вина» до «хочу» на «найгіршого чоловіка в світі» – обирати глядачам.

Читайте також: ФІЛЬМ ГАЮ РІЧІ «ОПЕРАЦІЯ ФОРТУНА» ПЕРЕЗНІМУТЬ ЧЕРЕЗ УКРАЇНЦІВ