#bookshelfy: Катя Царик, режиссерка

Режисерка Катя Царік переконує що влюбилась у книги ще коли була підлітком. А сам процес читання порівнює із медитацією. "Книги це концентрація і спокій, навіть коли історія захоплює чи лякає. Це релаксує тобі, заспокоює і вражає." - Говорити Катя. Сьогодні для Marie Claire вона розповіла про свою книжкову поличку.

«Читання розвиває нашу уяву, дає знання, розширює світогляд. Завдяки книжкам ми маємо можливість не просто зафіксувати факт, або інформацію, що має можливість опинитися на місці події, відчути те, що відчуває герой. Набір асоціацій, наш досвід, збуджений автором обов'язково створити цю подорож. І чим сильніший автор, тим бурхливіші наші почуття.»

Книжка, яка перевернула життя. Досить сильно вплинула на мене біографія Стіва Джобса (автор Волтер Айзексон), Вона сильно мене вдохновила. Я відчула силу і бажання створювати сама, що народжується в моїй душі. Мене здивувало те, як у долі одного людини помістилося стільки драми та відкриттів. Як його мрії змінювали світ, як він надихався природою, для створення дизайну apple. І його приклад того, як вистояти у скрутні хвилини, як не переставати творити, як стати прикладом залишаючись скромним генієм я часто згадую у складні хвилини.

Найстаріша книжка на поліці. Якось у дитинстві, коли мені було 7 років, я почула поему “Утоплена” Тараса Шевчена. І вона справила на мене таке сильне враження, що я вивчила цю поему на пам'ять і знаю досі. Тому ця книга по праву може вважатися старожилом на моїй поличці.

Книжка «для дорослих», що була найулюбленішою у дитинстві. Я дуже любила книжку про Нью-Йорк. Мене взагалі манило все, що пов'язане з цим містом. Одного разу я навіть вивчила путівник Нью-Йорком, який був написаний польською мовою!

Ще була одна книга, яку я досить добре пам'ятаю змалку, Вона не була моєю улюбленою, а навпаки дуже лякала мене. Це був медичний довідник про захворювання шкіри. Я не знаю, що ця книга робила в нашій книжковій шафі, але переглянувши її я злякалася так сильно, що боялася навіть знаходитись у кімнаті, де вона стояла.

Найдивовижніша книга на поличці. Напевно, це альбом робіт Девіда Ла Шапеля. Так, ми вже звикли до епатажу, але він — король відверто епатажних та яскравих світлин, від яких погляд важко відвести. Багато митців намагаються його наслідувати, і, напевно, всі зірки кіно і музики хотіли б потрапити до його об'єктів.

Книга, яку прочитавши вже 10 разів, не факт, що ще 10 разів не перечитаю. "Маленький принц" Екзюпері. Я читаю її сину, коли він засинає, читаю, коли мені спокійно, читаю, коли сумно. Розклала на цитаті — це неймовіра історія і найкраще в ній все те, що між рядками.

Книга для «чтіці за викликом». (У фільмі «Чиця» актриса Міу-Міу грає «чтицю за викликом». Якби у вас була можливість скористуватися схожою послугою. Кого б ви викликали і що попросили почитати?) Мені важко уявити як це, тому що я не сприймаю історії на слух , я візуаліст і люблю сама концетруватись на читанні. Для мене це можливість побути наодинці із собою. Але якби Райану Гослінгу не було чим зайнятися міг би зайти з будь-якою книгою (усміхається ).

Книга, яку хотів би додати на поличку. Я завжди у пошуках і купую книги емоційно. Це може бути щось із класики чи сучасної прози. Для мене це завжди загадка, що і де я знайду щоб додати на поличку.

Фото надщала прес-служба, використано фото альбому Ла Шапеля.

Читайте також: SMALL TALK: З УЧАСНИКАМИ ФОТОЯРМАРОК PHOTO KYIV 2021