Час змін. З медіа в ІТ-інженерію: досвідом зміни профілю Євгенія Липська

Героїні нової рубрики Marie Claire «Година змін» розповідають про свій досвід зміни професії, труднощі та відкриття, з якими вони стикнулися у процесі пошуку та адаптації на новому місці роботи. Наша героїня - Євгенія Липська - розповідає, як змінила профіль СЕО та головного редактора медіабачання на проджект менеджера в ІТ-інженерії.

Як ви наважилися змінити професію?

Все сталося само собою, як то кажуть “все до того йшло”. За 11 років роботи в журналістиці я пройшла всі етапи зростання – від фотографа та фоторедактора до головного редактора та СЕО видання. Я вигоріла ще за кілька років до цього кроку, просто не хотілося у тому зізнаватися самій собі. А потім усе сталося, як це буває в кіно – розриваю обручини з хлопцем, усіляку свої “переломні” 30 років, переживаю втрату близької людини і розумію, що взагалі далі не бачу собі в цій сфері. Хоча наважитися піти було дуже важко – мені здавалося, що після 11 років роботи тут, я нічого іншого не вмію. Робота була публічною та мала багато переваг: вечірки, знайомства з відомими людьми, нескінчені подарунки від різних брендів, вечірки у ресторанах, концерти та інше. Я й досі жартую, що Всесвіту просто набридло дивитися, як я ходжу на вечірки і більше нічого не роблю.

Весь той рік я мріяла переїхати мешкати до Грузії, навіть знайшла можливість роботи у друкованому журналі. Я підходила їм за знаннями та досвідом, але я не знала грузинської мови, а вивчити її за коротку годину було просто нереально. А потім мені дзвонити подруга і пропонує пройти співбесіду у її знайомого, заради роботи треба було переїхати до Баку, Азербайджану. Й досі пам'ятаю, як подруга мені сказала: «Ти ж хотіла до Грузії, а там дуже близько» (усміхається ). Одним із важких моментів було те, що з топової позиції у вже знайомій царині мені потрібно було перейти на одну з найнижчих у царині, де я була на той момент повний нуль. Це сильно б'є на нього.

Читайте також: КНИЖКОВА КВІТНЯ: Твори про дружбу 

Як намагалися собі убезпечити від варіанту «якщо щось піде не так»?

Ніяк і в цьому суть цих змін. Не спробуєш – не дізнаєшся! Та що я втрачала? Від попередньої роботи і собі в ній мене вже просто нудило на фізичному рівні. Ну, не вийде. Окей, але я хоча б спробувала. Якщо постійно підсовувати собі подушку під м'яке місце, ви ніколи не дізнаєтесь, чого ви насправді варті і що такого неймовірного вам приготував Всесвіт. Інколи треба просто стрибнути і все.

Чи виправдалися ваші переживання та надії?

Переживання ні, а надії – я отримала набагато більше, що я навіть і не мечтала, як би це банально не звучало! Я переїхала в іншу країну з однією валізою найнеобхіднішого та взагалі не знала чого очікути. Почала працювати ассистентом проджект менеджера величезного проекту у криптосфері. Буквально гуглила кожне слово і записувала, щоб потім ще раз погуглити. Word змінила на Excel, підбори на зручні кроссівки. За 2.5 роки я виросла з ассистента до повноцінного самостійного проджект менеджера і мені доручили окремий проект у Казахстані. Я здобула неймовірний досвід роботи, зустріла абсолютно різних чудових людей, побувала у багатьох країнах світу: але найголовніше – я зрозуміла, як важливі зміни, особливо у такому віці, щоб знову відчувати себе живим!

Яка ваша головна порада тим, хто на цю мить наважується на рішучий крок – круто змінити професію?

Закрити очі та стрибати у Всесвіт нових знань та можливостей. Не витрачайте даремно годину, його не так багато нам відведено. Мені шкода, що тоді мені ніхто не сказав не витрачати марно часу і не боятися змін. Жаль тих років, які провела в майже депресивних станах: роздумуючи про те, що я нічого не вмію і не зможу: куди мені податися, а що як не вийде нічого, а що як мене не приймуть у новій сфері.

Та й врешті, ну що такого може статися? Не вийде, зате ви спробували і завжди можете повернутися до свого попереднього досвіду, і знову спробувати щось і ще. Формат наших дідусів та батьків, які працювали в одному місці десятиліттями минув. Світ дуже змінився – він як вимагає від нас постійного руху та розвитку, аби вижити та утриматись, так і пропонує величезні можливості для розвитку. Щоб стати менеджером, дизайнером, програмістом чи навіть тренером не треба знову закінчувати університет і втрачати купу часу. Треба просто зрозуміти чи хочеш ти насправді змін і рухатися, навчання більше не шлях від А до В, це постійне подорож з новими цікавими відкриттями.

Фото надала Євгенія Липська

Читайте також: ЧАС ЗМІН. СТАНІСЛАВА ФУРСА ДІЛИТЬСЯ ДОСВІДОМ ЗМІНИ ПРОФЕСІЇ ДРУГОГО РЕЖИСЕРА НА ДИЗАЙНЕРА ІНТЕР'ЄРІВ