Про чоловіче сьогодні говоримо з поетом Мирославом Лаюком. Мирослав — автор поетичних книжок і романів, серед яких найновіший «Залізна вода» – про Лесю Українку, чиє 150-ліття відзначається цьогоріч ». В в 2019 був куратором поетичної програмі на Міжнародого BookForum, а в 2018 році упорядкована ним «Антологія молодої української поезії ІІІ тисячоліття» була нагороджена як найкраща книжка форуму в номінаціі «Поезія». 18-го вересня разом з іншими молодими поетами та поетками він читатиме вірші “витісненого покоління” в рамках 28 Міжнародного BookForum.
Яким повинен бути «справжній чоловік»?
Яким забажає, ми – демократична країна. Якби виховував сина, то, передусім би, хотів, щоб він був хорошою і щасливою людиною. Також я спробував би переконати його, що варто стати фізично і психологічно сильним, не бути дріб’язковим, легко приймати як поразки, так і перемоги, а також не робити тату.
Які життєві уроки дали вам батьки?
Колись я написав про це вірш, там йшлося про найголовніше, чого навчив батько: перед тим, як нанести крем на взуття, його треба спочатку очистити від бруду. Така метафора. Мати ж завжди каже, що в житті треба багато що вміти. Тому для мене не є проблемою ані встановити замок на двері, ані написати сценарій фільму чи радіопрограми, ані спекти торт “п’яна вишня”, ані затанцювати танго.
У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?
Після придбання електронної книжки я не беру в подорож більше ніж одну сумку.
Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках, літературі?
Коли старі й, нібито, досконало вивчені речі відкриваються по-новому і ще здатні мене дивувати. Коли бачиш, що ти зробив з нічого щось, і це щось – не будь-що.
Які три книжки ви порадите прочитати прямо зараз кожному чоловікові?
«Гордість і упередження», «Джейн Ейр», «Грозовий перевал».
Яких героїв сучасної української літератури можна назвати справжніми чоловіками та чому?
Зважаючи на мою першу відповідь, досить багатьох. Цікаві чоловічі персонажі в Подерв’янського, бо вони завжди мають коротке пояснення на складні речі.
Як вам здається, чи ви вже знайшли себе?
Сподіваюся, що і не знайду. Коли припиняється пошук, припиняється рух, стає нудно – і ти не створюєш нічого вартісного. Свою “письменницьку кар’єру” я міг би завершити виробником карпатських полонинських сирів або доглядачем маяка на якомусь шотландському острові. Чи режисером реаліті-шоу на Марсі або більш віддалених планетах.
Якими критеріями ви вимірюєте успіх?
Успіх – це коли не турбуєшся про успіх.
Як виглядає ваш стандартний день?
Іноді просто 18 годин безперестанку пишу. Та зазвичай пізно встаю, п’ю одну каву, потім іншу, граю в шахи з баристою з кав’ярні. Мені доводиться багато пересуватися, адже улюблені круасани продають на Подолі, а баскський сирник – аж на “Палаці спорту”. Дорогою пишу, просто в транспорті – я навчився – читаю, думаю, перевіряю студентські роботи (бо викладаю в Києво-Могилянській академії). Сідаю десь в місце з вайфаєм, щоб глянути поєдинок за участі Еліни Світоліної або Марти Костюк, плаваю в басейні, відповідаю на робочі питання, проглядаю фото локацій для зйомок, варю грибну юшку, розвантажую камаз із грунтом (для поетичного перформансу), лягаю пізно, вихідних не маю вже багато років і мати не хочу.
Які якості партнера для вас важливі?
Граційність, мудрість, поблажливість і любов до мене.
Яка людина ніколи не буде з вами поруч?
Надто багато пунктів, не буду перевтомлювати верстальників цього матеріалу довгим списком. Головне – передусім цій людині треба витримати мене.
Читайте також: Чоловік говорить: Роман Забуга, фронтмен «Гражданин Топинамбур»
Від чого вам було б найскладніше відмовитися?
Ні від чого не хочу відмовлятися.
Яка книжка зараз в вас на прикраватній тумбочці та чому саме вона?
На тумбі в мене тільки кілька порожніх келихів. Однак читаю зараз «Божественну комедію» Данте. Я перечитую тепер класику, бо вона мені дає відчуття ніби спілкування з давніми друзями. Софокл, Шекспір, Рабле – мої теперішні товариші.