Що дивитися: фільм з Х’ю Джекманом «Едді «Орел»

Хочеться подивитись тепле душевне кіно? Зверніть увагу на новий фільм із Х’ю Джекманом та Тероном Еджертоном «Едді «Орел», який стартує у кінотеатрах завтра, 7 квітня.

Чесно кажучи, дивитися цей фільм я не збиралася. Афіша «Едді «Орла» була схожа на анонс другосортної американської спортивної комедії, витрачати час, на яку не хотілося. Так, цей фільм про спорт і він смішний, але в усьому іншому я дуже помилилася. По-справжньому добре кіно – велика рідкість на екрані. І історія трамплініста Едді Едвардса – із цього числа.

Можливо, ви пам’ятаєте комедію з дев’яностих «Круті віражі» (Cool Runnings) про команду ямайських бобслєїстів, які вирушили на зимову Олімпіаду у 1988 році до Калгарі? Вони були завідомими невдахами, але головний урок, який слід було з цієї історії отримати – за свою мрію варто боротися, навіть не розраховуючи на результат. Спробувати завжди краще, ніж стояти осторонь, знижуючи самооцінку думками про явну невдачу. Всім лузер, які не побоялися зробити крок – respect! На тій же Олімпіаді публіку веселив ще один невдаха – британський трамплініст Едді Едвардс, який знайшов шпаринку, як потрапити в олімпійську збірну рідної країни і, незважаючи на те, що він показав найнижчі результати, встановив національний рекорд зі стрибків на лижах з трампліну. Просто тому, що був першим британцем, який представляв цей вид спорту на Іграх.

Історія, спродюсована Метью Воном і чітко зіграна Тероном Еджертоном (пам’ятаєте юного падована Коліна Фірта з «Кінгсмена»?), кривить душею – Едвардс не тренувався у Німеччині, і тренера, якого зіграв Х’ю Джекман, не було. Але головне тут – не достовірність, а прагнення передати непереборний душевний порив спортсмена. Його реальна ситуація посилювалася не лише поганим зором, а й надмірним для цього виду спорту вагою.

Кожне падіння Едді у фільмі глядачі у залі на прес-показі супроводжували зітханням, кожне вдале приземлення – оплесками. Тренер-алкоголік, незграбний підсліпуватий лижник – за ідеєю, ці персонажі повинні викликати жалість, але насправді творці «Едді» змушують нас відчувати дружню прихильність. Цікаво, що після яскравого виступу Едвардса на Олімпіаді (навіть австралієць Х’ю Джекман клянеться, що цей спортивний епізод запам’ятався його співвітчизникам), Олімпійський комітет посилив правила відбору спортсменів. Але не зміг стерти з пам’яті людей щирого прагнення аматора Едді досягти виконання мрії. Такої стійкості собі побажаємо!