


Вийшов четвертий сезон серіалу «Убиваючи Єву», у якому головна героїня — Віланель, кілерша-психопатка з Росії.
Наталія Васюра
, фахівчина з комунікацій та журналістка порівнює зачарування європейців російською культурою з симпатією до Віланелі — жорстокої та незрозумілої.
«Я думаю, що в образах, які ми асоціюємо з російською культурою та історією, закладені крайності краси та жорстокості, які гарно надаються для фентезі».
Прочитала цю цитату письменниці Лі Бардуго у
Maryna Sokolyan
і згадала Віланель із серіалу «Убити Єву». Колишню російську гімнастку, яка стала агенткою-вбивцею. Яка у модних яскравих промовах жорстко вбиває людей іноді за наказом, а іноді — за власною примхою. Коли почався серіал, я запитувала кількох психологів, чому людям так подобаються серіали, в яких оспівуються відверті психопати? Відповідь була майже, як у Бардуго — поєднання нелогічності та некерованості дій, жорстокість, порушення правил, влада над іншими, загорнута у неймовірно гарну картинку, закохує в собі і, звісно, створює гарні рейтинги.
collage by
@iryna_tart
Я просто зараз думаю, що поки що для європейців російська культура є такою Віланель — жорсткою, незрозумілою і ще більш привабливою. Найяскравіше я це побачила в європейських книжкових магазинах: на видному місці вистав Булгаков, Толстой і Достоєвський. Європейці ставляться до російської класики як до гарної та незбагненної екзотики. Тільки скільки потрібно ще смертей невинних людей, щоб вони побачили, що за примарним чином Віланель ховається путін, що жорстокість і невигластво залишаються жорстокістю і невиглаством, в які речі і обкладинки його не огорни і що російська культура давно стала тим маркетинговим інструментом, що маскує жорстокість і психопатичність під «привабливість і глибину»?
Поки що для європейців російська культура є такою Віланель — жорсткою, незрозумілою і ще більш привабливою.
Фото Наталії Васюри з європейської книгарні
Читайте також:
Книга «Жінка у Берліні». Голос кожної жінки під час війни.