Ексклюзив: Інтерв’ю Андрія Хливнюка в день прем’єри відео “Жаль”

В день релізу нового відео “Жаль” гурту “Бумбокс”, фронтмен Андрій Хливнюк згодився із нами поговорити про речі та людей, головне та другорядне. Як і в текстах композицій “Бумбокс” головне залишилось між рядків.

Про що нова пісня “Жаль”?

Це одна з пісень, під які хочеться повертатись до найрідніших. Просто їхати в бік тих, хто нам небайдужі. Саме це слово багатогранне, то му що це не тільки як “жаль” в сенсі “шкода”, але й “жаль”, в сенсі, якщо хочеш, то можеш “вжалити” словами.

Мені припала до душі ідея твого попереднього відео “Ангела”. Відео притаманний глибокий символізм, до того ж я люблю голландський живопис та коли в кадрі багато деталей. Про яку деталь, говорячи про Андрія Хливнюка як артиста та як людину, зазвичай забувають, а даремно?

Цікаве питання, дякую. Якщо говорити про мене як про артиста – то мій слухач не забуває ні про які деталі. Щодо мене як медійної персони, просто людини, яку впізнають на вулиці й не кажуть “я слухаю ваші пісні”, а кажуть “я бачила вас по телебаченню чи в журналі” – люди часто забувають, що перед ними також просто жива людська істота, яка зайнята й не знаходиться в стані ліричного героя своїх пісень, чи інтерв’ю. Я не думаю постійно про кохання або соціальну тематику своїх творів. І я не є учасником інтернет чи телевізійної програми, яку хтось можливо подивися і потім створює образ, щось вже зрозумівши для себе про цю людину. Як і на моєму прикладі, так і на прикладі інших людей відомих, слід пам’ятати про те, що це в першу чергу люди, а вже потім носії творчих ідей.

В цілому, образ янгола часто використовують режисери кіно та відео. Хто з відомих персонажів-янголів вам найбільше цікавий?

На думку одразу спадає чудова стрічка «Серце ангела» режисера Алана Паркера, де Роберт Де Ніро в ролі диявола, а головну роль виконує Міккі Рурк. Там йде мова про багатогранність образів і добра і зла, все це живе в одній людині. Чомусь ось так, саме ця стрічка. Але це станом на зараз.

Коли ви в останнє себе хвалили, а за що лаяли?

Лаю себе зазвичай за нестриманість в емоціях, за зайво сказані слова, сказані просто через підняття градусу розмови. А хвалю себе за перемоги над собою, хоч і невеличкі.

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто неможна мовчати?

Все як завжди. Не міняються часи, міняються декорації, завжди одне й те ж саме, це фактично шекспірівські “бути чи не бути”. Відповідь шукайте в класиків.

Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте?

Зараз я вирішив місяць не їсти хлібу і цукру і даю це інтерв’ю в французькому кафе La Fabrique, і зараз для мене найгарніша річ зроблена руками людини.

Якби ви були змушені залишити тільки один єдиний спогад, щоб це було?

Будь-якою згадкою про мене буде мої пісні. А якщо я собі залишив лише один спогад – це були б діти.

Про яку видатну людину ви згадуєте із легким смутком?

Я згадую частенько з сумом легким набагато більш відомих і набагато більш талановитих музикантів, які жили до мене, і які втратили все через емоційні стани і наркотичну залежність. Це мені нагадує про те що не слід балуватись психотропними.

Когось конкретно?

Так, ні для кого не секрет, що я промоушн менеджер Chet Baker та Billie Holiday.

Яку композицію ви ставили багато разів на повтор і неодмінно “примусите” послухати друга?

Я меломан, це дуже багато різних композицій. Я би поставив «Осінь в Нью-Йорку» у виконанні Чарлі Паркера, я її люблю, чесне слово.

Із вами траплявся конфуз, коли ви дуже хотіли поділитися з людиною власним відкриттям в кіно чи музиці, та людина не розуміла вашого захоплення?

Я не знаю чи в матеріалі людина чи ні, мені хочеться розповісти про свої враження від твору, але конфуз в тому що мені байдуже бачили ви, чули – чи ні. Я не відчуваю себе розумнішим чи навпаки від того бачив я щось чи не бачив, чув чи не чув, а той хто зі мною за столом чув. Мені цікаво відверто, якщо радять дізнатися про це. Конфуз – так, деякі речі сформували мою особистість, я живу цитатами з різних пісень, фільмів, книжок, які люблю. І коли цей фон цитатний не співпадає – мені ніяково.

Коли та з ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Я люблю помовчати і сам з собою і зі своїм котом Жульбертом, який скорочено Жулік. Але ми рідко бачимось, на жаль, останнім часом. Відтак можна помовчати з гурчанням мотору своєї старенької автівки, з шарудінням листя в парку Шевченка, можна і з коханою людиною помовчати і це найголовніше мовчання, найважливіше.

Фото: Соня Плакідюк

Читайте також: МУЖЧИНА ГОВОРИТ: ФРОНТМЕН «БУМБОКС» АНДРЕЙ ХЛЫВНЮК