Епічна сага за мотивами реальних подій. У прокат виходить стрічка «Чому я живий»

4 листопада у прокат виходить епічна історія, знята за мотивами реальних подій від режисера Віллена Новака «Чому я живий».

Сімнадцятирічна Фрося та її коханий Ленчик мріють одружитися, але батько дівчини категорично проти євреїв у сім'ї. Життя влюблених безповоротно змінюється, коли їхні рідні та мільйони інших людей стають жертвами війни. Героям доведеться пережити окупацію і фашистський терор, щоб зберегти любов та людяність у найтемніші години.

Ця трагікомедія під іншою назвою («Тепер я турок, що не козак») замислювалася ще у 1990-х, але знята на Одеській кіностудії тільки зараз — після Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно. Оповідання Митька «Тепер я турків, не козак…» було опубліковано ще у 1989 році, у 12-му номері журналу «Мистецтво кіно». Вперше Віллен Новак почув про це приблизно тоді ж від Олега Школьника, який переказав режисерові один епізод цього оповідання. Віллен Захарович був шокований. Попросивши помічників знайти журнал.

«Прочитавши, і моє серце залишилося з цією розповіддю. Євген Митько пережив окупацію і став очевидцем страшних подій, які виклав на папері. У 2000 році бачився з ним у Москві, де він тоді вже мешкав. Просиділи разом цілий день … Річ у тім, що раніше він обіцяв цей сценарій своєму другу — кінорежисерові Геннадію Полоці (знявши стрічки «Республіка ШКІД», «Око за око» та ін.), а тут – я…. Ми проговорили багато годин, пояснюючи йому, як бачу фільм. І ввечері Мітько сказав: «Все! Я відмовляю Полоці, і віддаю сценарій тобі. Нікому більше не дам, бо ти мене правильно розумієш».

Тоді я зрозумів: обов'язково зніму цей фільм. Повернувся до Одеси, написавши режисерський сценарій, і навіть зробив титульний лист, датований 2001 роком. Та майже 20 років фільм не вдавалося втілити на екрані. Справа зрушила з мертвої точки, коли за справу взявся Андрій Олексійович Осіпов. Разом ми боролися, у 2019 році все літо пішло на пітчінг».

Акторів вибирали дбайливо. Обговорювався кожен персонаж, включаючи ріст, вагу, очі. Одного з основних персонажів – Фросю – зіграла Анастасія Марків. Побачивши її режиссер випадково, коли дивувався «Х-фактор». Побачивши Настіні приголомшливі очі та все — відірватися не міг… Вона мольфарка. Пробував на роль Фросі та інших, але зацікавила режисера саме Настя.

Народний артист України Олексій Горбунов погодився на роль у стрічці, навіть не читаючи сценарію. Він знімався у фільму В.Новака понад 30 років тому у драмі про штрафбат «Гу-га». Тож режиссер узяв Олексія без спроб: просто вирішивши — Горбунов і все…

Непередбачені ситуації під час зйомок трапляються, і потрібно швидко вигадувати, як з них виходити. Ось за задумом потрібна була яблуня, а на локації вона не росте. Але потрібне дерево дістали, привезли та вкопали у землю. Вийшло дуже натуралістично, і епізод вийшов хороший