Факти про оперу, які ви швидше за все не знали

Тупіт ніг, крики, бійки, натовпи фанатів та всесвітні скандали – думаєте, все це не може відбуватися в оперному театрі? Помиляєтесь! Ось кілька фактів, які переконають вас у тому, що опера – це набагато цікавіше, ніж ви могли собі уявити.

“Браво” чи “бу”?

У західних театрах є традиція не лише висловлювати своє схвалення бурхливими оплесками та криками «браво» (до речі, «браво» призначається чоловікові, «брава» – жінці та «браві» – кільком виконавцям або всьому оркестру), а й показувати своє невдоволення криками « бу». Найчастіше «забукують» режисерів, чиї постановки публіка знаходить надто радикальними.

При цьому думки з приводу конкретної вистави можуть розділятися, і тоді в залі розгортаються баталії, порівняні з розпалом фанатських пристрастей на футбольному матчі: частина людей аплодує, тупає ногами і кричить від захоплення, інша ж частина відчайдушно прагне перекричати прихильників постановки своїми незадоволеними. у-у».

Дістається і виконавцям. Погано заспівав, непереконливо зіграв роль (так, оперні співаки вже давно мають бути й блискучими акторами), мляво продиригував – все, будь готовий почути «бу» під час фінального поклону. Публіка, яка чудово розуміється на тому, що таке гарне і що таке погане виконання і відкрито висловлює свою думку після кожної вистави, стимулює музикантів підтримувати професійну форму, адже бути «забуканим» не хочеться нікому.

© ROH, Photograph by Stephen Cummiskey

Полювання за квитками

Підвищена залучення публіки позначається і на ажіотажі навколо квитків. Особливо це стосується кастингів за участю суперзірок та ключових подій літніх оперних фестивалів. Любителі опери готові проводити по 10 годин у черзі до каси, а якщо це вечірня каса з квитками на «стоячі місця», то потім ще й слухати всю виставу стоячи, битися за найкраще місце у черзі та у ложі для стоячих місць, починати полювання на квитки за півроку до події, винаходити детективні схеми, як дістати квитки в умовах катастрофічного sold out, і звичайно, платити за радість опинитися в залі на не найгіршому місці по 100-400 євро.

Але найсуворішою перевіркою на любов до опери та витримку є Байройтський фестиваль. Відвідувач цієї Мекки фанатів Вагнера чекає на можливість купити квиток в середньому 10 років. Щоправда, останніми роками фестиваль трохи пом’якшив свою строгість і тепер квитки на вибрані спектаклі можна придбати онлайн за кілька місяців до початку фестивалю. Однак десятки тисяч вагнеріанців по всьому світу продовжують чекати того самого листа в конверті, який сповістить їх про те, що цього року вони нарешті вирушать до Байройту.

© dpa

Трагедії на сцені та в житті

До речі, про Вагнера. Творчість і сама доля цього композитора залишили нам безліч приводів для дискусій, обожнювання та ненависті, але одна з його музичних драм стала пам’яткою тому, що опера – це живе мистецтво, яке творить реальні люди, для яких служіння музиці може мати фатальні наслідки.

З «Тристаном та Ізольдою», цією однією з найкрасивіших і найтрагічніших історій кохання, пов’язані реальні трагедії виконавців: перший виконавець парії Трістана помер після прем’єри, один з наступних – збожеволів і збожеволів. Близько десяти диригентів отримали серцевий напад, диригуючи цією чарівною музикою. Виконання знаменитого Liebesnacht з другого акту – найдовшого любовного дуету в історії опери тривалістю 40 хвилин – стало фатальним для видатного австрійського диригента Фелікса Мотля, який після отриманого інфаркту помер у лікарні.

Серце його німецького колеги Йозефа Кайльберта не витримало під час цього ж дуету. Диригент помер у театрі. Тема року в опері присутня не лише на сцені.

Курйози

Але, на щастя, в опері є місце далеко не лише трагедіям. В оперному світі ніяк не обходиться без курйозів: завіса, що не закрилася вчасно, зламані декорації, порвані костюми, живі тварини на сцені, які раптом вирішують продемонструвати «нове прочитання ролі», не передбачене режисером.

Найгучніша оперна історія останніх сезонів відбулася у Віденській державній опері під час «Тоски» Пуччіні у квітні 2016 року. Після виконання знаменитої арії Каварадоссі E lucevan le stelle сучасним тенором №1 Йонасом Кауфманном публіка так шаленіла від захоплення, що співак вирішив заспівати арію ще раз (що взагалі є не дуже хорошим тоном, адже це порушує логіку спектаклю).

Після повторного виконання арії зоряна партнерка Кауфманна Анджела Георгіу не вийшла на сцену, і знаменитому співаку довелося кілька хвилин розважати глядачів, поки Тоска нарешті не з’явилася. Цей випадок обернувся великим скандалом, проте Кауфманн порадував публіку своїм комедійним талантом.

До речі, якщо вам цікава опера, курс «Почути і полюбити» від освітнього проекту «Operamania» навчить розбиратися в оперному мистецтві навіть тих, хто ніколи не був у оперному театрі або буває там лише час від часу.

Відома музичний критик та оперний експерт Ганна Ставиченко зібрала весь свій багаторічний міжнародний досвід співпраці з провідними європейськими оперними театрами та фестивалями, щоби поділитися ним з усіма бажаючими. Дізнатись більше про курс можна тут.