Гормони щастя: як привчити себе радіти життю

Автор книги Гормони щастя (видавництво МІФ) Лоретта Граціано Бройнінг знає, як привчити свій мозок виробляти серотонін, дофамін, ендорфін та окситоцин.

Як бути щасливим? Фото: rawpixel.com

Кожен із нас чув про «гормони щастя» — дофамін, серотонін, окситоцин та ендорфін. Але далеко не всі чітко розуміють, як кожен з них працює, чому виділяється і яку реакцію в організмі викликає і чим пояснюються стрибки в нашому настрої. Ось кілька корисних порад із книги:

45 днів для щастя

Хіба не було б здорово, якби ви навчилися "включати" припливи "щасливих гормонів", коли вам це треба? А відчувати задоволення від таких вчинків, які приносять вам користь? Ви можете досягти цього, коли почнете сприймати свій мозок як мозок ссавця.

Читайте також: САМОАНАЛІЗ: ЯК ПОБОРОТИ ВНУТРІШНЬОГО КРИТИКА І ПОЧАТИ ДІЯТИ

Нейронні джунглі

У молодості ви створювали нові нейронні ланцюжки дуже легко. Чим старшим ви стаєте, тим цей процес складніший. З віком він починає нагадувати подорож джунглями з мачете в руках, коли доводиться вирубувати собі шлях уперед.

Розумна ящірка?

Ящірка підходить до життя дуже просто: коли бачить щось більше за розміри, ніж вона сама, — тікає. Коли щось менше – намагається з'їсти. Якщо ж об'єкт її розміру, намагається з ним поєднатися. Цей алгоритм створює помилки, тому ящірку чекають і позитивні результати, і невдачі.

Гормони щастя. Фото: mann-ivanov-ferber.ru

Дофамінова вишня

У мене виникає приємне почуття, коли бачу перші плоди на вишні. Але споглядання ягід не робить мене надовго щасливою. Мій мозок заощаджує дофамін для того, щоб забезпечувати досягнення важливих для мене життєвих цілей і відмовляється «розбазарювати» його на те, що й так доступно.

Енергія та радість

Радість - інструмент управління енергією. Якщо я працюю над важким завданням, то роблю перерву на заняття, що приносить мені задоволення. Я залишаю час для нього щовечора, щоб заряджатися енергією для наступного дня. І я ніколи не витрачаю час на фільми про смерть чи жах.

Хто винен?

У своїх нещастях люди звинувачують у «поганому виборі». Моя подруга завжди скаржиться на блюда, які їй подають у ресторанах. Зрозуміло, вона вибирає їх сама, але відразу починає шукати вади. І навіть заздрісно дивиться на замовлення інших людей. Так можна провести все життя – скаржачись на свій вибір.