In or Out «Вестсайдська історія»: Редакція обговорює рімейк 1961 року Стівена Спілберга

Більше запеклого протистояння рубрика ще не знала.

Редакція Marie Claire - це унікальні, впевнені в собі дівчата, шкіра яких має особливе бачення світу і від природи незалежний погляд на все. І, звичайно, на спільність думок та узгодженість дій ніколи розраховувати не доводиться. Так, в момент чергових розбіжностей, нам на думку прийшла ідея створити особливу рубрику, в рамках якої головні героїні Marie Claire будуть обговорювати найгучніші новини, запуски, фільми, книги та інші елементи інтертейменту, що стоятиму на повестці дня. Новим героєм рубрики "In or out" став римейк "Вестсайдської історії" у виконанні Стівена Спілберга. На цей раз у битві зіштовхнулися fashion-редакторка Marie Claire. Ганна Вакуленко та керівниця бренду Marie Claire Ukraine — Катерина Лагутіна.

Fashion-редакторка Marie Claire - Анна Вакуленко

In – це ностальгічно 

Давайте відразу погодимося, що особисто я не збираюся порівнювати версії “Вестсайдської історії” 1961 року та 2021 року. Акторський склад кінострічки та сам Стівен Спілберг неодноразово повторювали, що вони не збираються робити рімейк, а лише власну версію класики. Тож, пропоную поважати їх думки, та аналізувати лише те, що ми бачимо вперше, а не культову класику, яка увійшла до “золотого” фонду Голлівуду. 

Відчуття ностальгії, ретро-краси та стилю — саме те, що я завжди намагаюся шукати у сучасних фільмах. Іноді, навіть за наявності найкращих декорацій та високоякісного вбрання режиссер не може передати атмосферу, на яку націлився. З “Вестсайдською історією” 2.0 такого не відбулося. Яскраві костюми (брунатно-помаранчево-винні у випадку “Акул” та блакитно-сірі для “Ракет”), які відповідають епосі 1950-х, напівзруйнований Вест-Сайд, та в деталях відтворена атмосфера життя емігрантів Нью-Йорку історію, тікати із якої на половині перегляду кінострічки точно не схочеться. 

In — це відповідає поняттю “Diversity” 

Усі чудово пам'ятають про те, що “Вестсайдська історія” 1961 року лише “грала” у різноманітність та уваження до різних культур та національностей, вірно? Головну героїню, яка за сценарієм має бути автентичною пуерториканкою, насправді грала донька емігрантів із Росії — Наталі Вуд. Інші ж члени банді “Акул” були “білими”, яким впевнено замазали обличчя помаранчевою фарбою. І лише Ріта Морено стоїть у всій цій історії окремо.  

Стівен Спілберг ризикнув запросити абсолютно невідомих, проте відповідних історії акторів, які і зовнішністю, і темпераментом передають латинський дух. Різноманітність — це ті, про що говорять кінопремії, режисери та продюсери, проте насправді із цим явищем у кінематографії та досі проблеми. Героям “Вестсайдської історії” 2021 року віриш, бо для багатьох із них сюжет легендарного фільму є чимось особистим та інтимним.  

In - ідеальний сучасний мюзикл 

Хореограф Джастін Пек, який у 2018 році отримав нагороду премії “Тоні” за бродвейську постановку “Каруселі”, зробив неймовірну роботу, поставивши хореографію, яка захоплює навіть таких байдужих до танців глядачів як я. Я не є професіоналкою у питаннях класичного наповнення мюзиклів, проте я точно знаю, коли мені самій хочеться затанцювати разом із героями.  

Всі пісні у виконанні Марії — насолода для вух, а масштабні номери (коли дівчата “Акул” співають про бажання залишитися в дивному, але перспективному Нью-Йорку чи дискотеці-протистоянні) захоплюють красою та синхронністю рухів. Навіть коли актори не танцюють виглядає шикарно! З перших же кадрів я влюбилась у “Ракет” та їх невимушеність та відчайдушність. І це все завдяки танцям-пластиці – обожнюю “поганих хлопців”, але місце їм є тільки в кіно. 

In – “свіжий” акторський склад 

Попри те, що саме Рейчел Зеглер стала наступною Білосніжкою, до “Вестсайдської історії” мало хто чув чи пам'ятав про неї. Тим більше, що саме увага Стівена Спілберга подарувала Рейчел можливість стати новою принцесою Діснею. Звичайно, як актриса вона ще дуже “зелененька”, проте у ролі сучасної Марії вона виглядає дуже мило та щиро. 

Аріана ДеБос — звичайно, не Ріта Морено, проте ми домовлялися не порівнювати. Аніта — один із найдраматичніших персонажів історії, і для того, щоб зіграти її образ недостатньо бути просто привабливою чи добре танцювати. В очах має читатися біль та нестерпна мука втрати коханого — Аріані вдалося зіграти ці емоції на найвищому рівні. 

Моє особисте відкриття - виконавець ролі Ріффа - Майк Фейст. Це була любов буквально з першого погляду. Навіть коли поруч із Фейсом грає професіонал своєї справи — Ансель Елгорт, спостерігаєш лише за мімікою та блиском в очах Ріффа. Майк зіграв відчайдушно та сміливо, втілюючи образ усім тілом та навіть делікатними усмішками – браво! 

Навіть найкрихітніші ролі членів банд “Ракет” та “Акул” зіграні ідеально — вірю, і точка. 

Керівниця бренду Marie Claire Ukraine — Катерина Лагутіна

Out - музика

Я дуже люблю мюзиклі, вболіваю за жанр та важчаю, що в таких картинах, найголовніше, це класні композиції, які хочеться додати у свій плейлист. Так було майже зі всіма мюзиклами База Лурмана та Ларса фон Трієра з неперевершеною Бйорк, але тут більше відчуваєш роздратування через неактуальні співи та музичні партії.

Out - головна сюжетна лінія

Мені здається, що в 2021 так зображати історію про умовних Ромео та Джульєтту, настільки не актуально, що навіть неетично. Ти сидиш у кріслі, думаєш та що ж зі мною не так, чому за всі роки ніхто так не так добивався мене та не співав під вікнами. Це шутка звісно, ​​але зображати деструктивні відносини – вже не круто.

Out - каст

Мені категорично не понравилися актори та їх гра, навіть були сумніви, що деякі грають свої національності. Я не вірю, що з таким бюджетом, на що міг розраховувати Спілберг, на маловідомих акторів з сумнівною репутацією.

Хоча, може, всі 160 млн., то був його гонорар.

Out — сет дизайн та костюми

Іноді здавалося, що актори вдягнуті в дуже дешевий мас-маркет бренд, який навіть не відповідає історичній дійсності.