Історія кохання жінок до віскі

Звідки з'являється любов до міцних напоїв у жінок, розмірковувала Олена Заєць.

Більшість моїх подруг рішуче відмовляться, якщо у веселій дружній компанії їм запропонувати келих віскі. «Не-е-є, ось чого б я випила, то це вина! Червоного! Ні, краще за білого! А я люблю тільки солодке з бульбашками! Ну а я п'ю виключно брют! Приблизно такий діалог щоразу відбувається в нашій компанії, коли я підморгую господарю вечірки і тихенько прямую до бару, де таяться скарби з бурштиновим відтінком.

Читайте також: FOOD PAIRING: ПРО ТЕ, ЯК НЕЗВИЧАЙНІ ПОЄДНАННЯ МОЖУТЬ РОЗКРИТИ СМАК СТРАВИ

Можливо, щоб жінці полюбити міцні напої, потрібно обов'язково пережити якийсь особливий досвід, що надихає. У мене він був – тижнева подорож автомобілем з Лондона до Шотландії, на острів Скай. Мені здається, любов до віскі тоді ввібралася в мене разом із вологістю місцевого клімату, від якої, навіть якщо дуже хочеш, все одно сховатися не можна. Так, ти можеш себе максимально убезпечити, одягнувши гумові чоботи і куртку Barbour, що не промокає, але місцевий сирий туман все одно рано чи пізно просочиться тобі під комір – і коли ти станеш частиною ландшафту, в ньому розчинишся, тоді і полюбиш віскі.

@talisker

На острові Скай ми вирушили на віскікурню Talisker. У «передбаннику», де туристи, сидячи за дерев'яними столами, смакували димні, солоні та тягучі ноти синглмолту, було дуже галасливо. Ти ніби знаходився в комунальній квартирі, чув безладний хор голосів, і тобі просто хотілося відключитися від реальності і зосередитись на насиченому кольорі рідини в келиху.

Другою віскікурнею, яку ми відвідали вже по дорозі назад до Лондона, була Dalwhinnie – там, навпаки, крім нас не було нікого, і тільки коні, дивлячись своїми гарними сумними очима із загону просто неба, ніби хотіли з нами поговорити. Звідти я привезла фірмовий келих правильної форми – тепер удома я п'ю віскі лише з нього. Він нагадує про цінності, які мені хочеться зробити базовими у своєму житті: уважне і глибоке занурення у свою справу, повагу до праці інших, схильність до естетики.

@inshaker_ukraine

Є жінки, які обрали пристрасть до міцних напоїв своєю професією – хоча, звичайно, їх не надто багато. Минулого року в Києві проходив фестиваль Whisky Dram, і представляти міцний алкоголь серед інших приїхали кілька жінок-амбасадорів. Карен Фуллертон із Glenmorangie, Віанея Соловйова (Macallan), Саюмі Ояма – амбассадор японського віскі Nikka.

Я думаю, що соціальні мережі допомогли демістифікувати та розбити старомодні бар'єри щодо жінок у нашій індустрії. Так само, як і деякі топові бармени, які працюють по всьому світу і відчувають спрагу до нових знань, допомогли підвищити статус віскі.

– якось зізналася в інтерв'ю Фуллертон, яка працює у цій галузі близько 15 років.

«Малишка» Саюмі Ояма у приїзд у Києві у своєму Instagram жартівливо натякала на витрати своєї професії: «Це я, ховаюсь за пляшками. Занадто високий стенд чи я надто маленький на зріст? Сподіваюся, ви мене знайдете!

Читайте також: РЕЦЕПТ ДНЯ: ПРЯНИЙ КОКТЕЙЛЬ З ВИСКИ

Звичайно ж, історія порозуміння між жінками та міцними напоями на віскі не закінчується. Одним холодним лютневим днем ​​у теплій богемній атмосфері особняка Липинського, що знаходиться в Києві неподалік Адміністрації Президента, ми познайомилися з нікарагуанкою Лореною Васкес – майстром-дистилером гватемальського рома Zacapa, напоєного екзотичними, нудними й тому – романтичними. На висоті 2300 м над рівнем моря, «під хмарами», 63-річна Лорена чаклує над створенням ідеального рому, що зберігається у бочках з-під хересу, бурбону, коньяку. Вона вважає свою роботу мистецтвом, «як музикант працює з нотами, художник – із фарбами, так і дистилер – із ароматами». Зовні Васкес чимось нагадує статечну добру тітоньку, готову за сімейною вечерею поділитися секретом того самого домашнього пирога, який можна повторити, тільки знаючи точну послідовність кулінарних хитрощів. Ром Zacapa XO Лорена рекомендує дегустувати в поєднанні з шоколадним або карамельним десертом. Вона впевнена, що до таких напоїв обов'язково має бути додана хороша компанія – а хіба не заради цього ми всі тут зібралися?