Кіно топ-5 української художниці, що малює зірок Голлівуду

Ви певно пам'ятаєте Марічку Рубан за її героями – хамелеоном-джазменом, веселими козами та іншими звірами, які вас припрошували з сітілайтів завітати до Київського зоопарку. Ілюстраторка любити тварин та захоплюється кіно.

@mrczk

Фільми які найбільше вплинули, то ті які подивилися у ще “свіжому” віці, тобто давно. Отже всі вони більш менш культові, і вплинули мабуть на багатьох. Те що дивлюся зараз продовжує впливати, але можливо не так яскраво.

З нами вона поділилася своїми роботами та назвали топ-5 фільмів, які вплинули на неї.

Топ-5 від фільмів, які найбільше вплинули на світогляд ілюстраторки Марічки Рубан

"Амелі" / Le Fabuleux Destin d'Amélie Poulain, Жан-П'єр Жене, 2001

Я навчалася бути графіним дизайнером, коли дивувалася це кіно, і, звичайно, з його формулюваннями, естетикою та клаптиками фото з автоматів, воно потрапило мені в саме серце. Залишається там і досі. Хто що любити, хто що не любити потрапило, мабуть, у багатох. Суміш філантропії з мізантропією, малиновий манікюр і чудові паризькі типужі, ніби такі ж самі як ми, але зовсім інші.

 "До світанку" / Before Sunrise, Річард Лінклейтер, 1995

Подивилася трилогію, перед тим як вийшов останній фільм. Чи може бути трилогія, якщо є поки що лише два фільми? Думаю так. Перша стрічка 1995 року, про мою улюблену стадію в стосунках, про манеру вдягатися і поводитися з мого дитинства та про моє улюблене місто. Відень там ніби як третій головний герой. Саме таку Відень я знаю, і його мешканці які є у фільмі — збірний образ багатьох моїх віденьських друзів, це вони.

«Віднесені привидами», Міядзакі Хаяо, 2001

Побачила у кінотеатрі і почала своє знайомство з цим режиссером. Тяжко обрати лише одну його стрічку, що вплинула найбільше. Хай буде ця, перша. Відчуття сну, відчуття долі, відчуття чогось трішки більшого за природу. Купа хитромудрих дрібниць і потужна історія. Дівчата з фільмів Міядзакі почалися для мене з Чіхіро.

"Дівокрай" / Wonderland, Майкл Вінтерботтом, 1999

Також важко один фільм режисера виділити. “Дивокрай” для мене найгармонійніший. Настрій лондонського листопаду, 90-ті, а-ля документальний операторський підхід (одна з перших стрічок, де я побачила як це працює). Чудова піднесена музика Майкла Наймена і такі прості життєві і пересічні історії... які наприкінці картини вірівнюються. Урбаністична поема. Часто переглядаю цей фільм.

«Труднощі перекладу» / Lost in Translation, Софія Коппола, 2003

Це був взагалі якийсь японський період у голівудських стрічках того часу. Разом із “Убити Біла” фільм Софії Копполі дуже сильно мене вразив тоді. Загалом у підбірці у мене вийшло що всі фільми сентиментальні, меланхолічні з неординарними саундтреками. Цей найбільше. Доспів, спостережливий та екзестенційний нарис. Чудова Скарлет, якій багато що можна простити за роль у цьому фільмі. Неперевершений Біл Мюррей, не бачив його таким у жодній іншій картині… Ексклюзивний Біл!

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТИ: РЕЖИСЕР НАРІМАН АЛІЄВ