Книга місяця: «Я, Ніна» Яніні Соколової про рак та жіночу силу

У березні для рубрики «Книга місяця» Marie Claire обирає особливу книгу — «Я, Ніну» телеведучої та журналістки Яніні Соколової.

Редактор Marie Claire Ольга Залізницька прочитала щемку та особисту історію Яніні Соколової, розпитала у телеведучої про книгу та найближчі літературні плани та розповідає, чому «Я, Ніна» зачепити шкірного.

Читайте також: 7 маловідомих книг, написаних жінками

Яніна дізналася про страшний діагноз, який вибиває не лише землю з-під ніг, а й змінює звичний ритм життя. Сьогодні ти — відома телеведуча, сильна та гарна жінка, а завтра чуєш від лікаря діагноз рак та не можеш повірити, що це справді сталося з тобою.

Особливість книг з поміткою «реальна історія» у тому, що автор пропускає все пережите не лише через серце, а через певний фільтр: що залишити на поталу читачам та критикам, а що сховати? Яніна Соколова зробила цікавіше. Примітка на перших сторінках багато чого вирішує у подальшому сприйнятті книги:

«Цю історію написано на основі реальних подій. Однак у ній є також багато художньої вигадки. Що вигадка, а що правда – вирішуйте самі».

На фото: співавторка книги Ольга Купріян, Віталій Кличко та Яніна Соколова

А читачеві й справді багато чого доведеться вирішити самому. Не шукати збігів з реальною життям Яніні не вийде, принаймні емпати точно пустять сльозу та перейнятися відносинами Яніні зі сторінок книги з її чоловіком, іншими родичами, навколишнім світом. А також відносинами Яніні із самою собою.

Одна зі сторін раку, про яку пише Яніна, — зміни у зовнішності та потреба сприймати себе по-новому. Коли ти цілеспрямовано обрізаєш волосся, змінюєш стиль на 360º — це одна справа, а коли твоє волосся забирає хвороба разом із віями, бровами та самооцінкою — це зовсім інше. 

«Я, Ніно» зробить вашу життя таким, за яке варто боротися», — пише авторка у післямові. І це щира правда. Навіть якщо ви почнете забувати, чому встаєте щоранку на роботу та зловите собі на думці, що давно не помічали дрібниць на кшталт співу птахів на світанку, щасливих людей біля метро, ​​посмішок найближчих людей, то візьміть до рук книгу Яніні Соколової, прочитайте та перечитуйте , коли почне здаватися, що все навколо не має сенсу. 

Читайте також: Книга місяця: «Лінкольн у Бардо» Джорджа Сондерса

Бліц із Яніною Соколовою:

— Чи варто в майбутньому чекати ще книги від Яніні Соколової. Якщо так, то що?

Так, я вже в думках про нову книгу. Вона буде про феномен української жінки. Людини з національною ідентичністю, яка може все. Це буде світова історія про силу, дух, людяність, красу і незламність. Таких як ми нема ніде. Світ має про це знати.

– Як ви відреагували на коментарі та відгуки про книгу знайомих, близьких людей, чудових читачів?

— Спершу кожен коментар, шкірна зустріч із тими, хто прочитав книгу на вулицях, на моїх виступах викликав у мене сльози. Стільки захоплення та любові я ще не відчувала. Ми зробили книгу щирою. Вона ж не про рак, а про переживання кожного з нас. Зараз я розумію відповідальність за сказане та написане. Тому, читаючи відгуки, я розумію, що не маю зупинятися. Маю йти далі. Зробити свою життя, свій досвід є максимально корисним для людей.

— Цитата з книги: «Я відзначила, що вона по-своєму вродлива. Узагалі, помітила: якщо довго й прискіпливо в когось дивуватися, то завжди бачиш у людині красу». Чи стали ви по-іншому сприймати після пережитого красу, особливу жіночу? Що для вас означає це поняття: лише зовнішню оболонку, внутрішній світ чи все разом?

— Рак лакмусує життя. Він розставляє правильні акценти. Цінності. Краса всередині. Вона в очах, у погляді, у рухах, реакціях, силі духу та енергетиці. Краса – справжність. природність. Ми живемо у світі постійної мімікрії під ідеальність. І зовнішньої, і внутрішньої. Штучне витісняє справжнє. Я позбулася штучного. Зараз навколо мене дуже мало токсичного оточення. Я дівчина з непростим характером. Кажу, що думаю, не намагаюся бути тим, ким не є. У цьому запорука сили. Бути вільним. Рак навчив мене любити свободу і життя.

Фото: Книголів