Ковток кохання: Як кіножанру 1990-х «ромком» вдалося повстати з пепла 

Подібно до фенікса романтичні комедії зуміли відстояти своє право на існування, та навіть відродитися кращими, ніж були раніше. 

Ми рахуємо дні до Дня всіх влюблених, адже похмурою та депресивною зимою немає кращих ліків проти турбот та смутку як романтика та любов. Спеціально до чарівного свята команда Marie Claire вирішила створити спецтему, в якій буде зібрано тематичні матеріали, що розкриють різні сторони такого складного почуття як кохання. “Любовний настрій” не просто рубрика, а ціла збірка матеріалів, яка допоможе вам не тільки підготуватися до Дня всіх вкоханих, але й нагадує про силу відчуття, а також про супутні символи свята. 

Сьогодні пропонуємо розглянути колись один із найпопулярніших жанрів у кінематографі — романтичну комедію, та дослідити, як саме та чому вона зуміла знову стати популярною наприкінці 2010-х. 

1990-ті можна назвати епохою розквіту ромкомів. Тоді їх ніби не знімали, а буквально штампували. “Несплячих у Сієтлі” змінювала “Практична магія”, її “Доки ти спав”, а потім настав час “Красуні”, “Весілля кращого друга” і так далі. Проте, наприкінці 90-х інтерес до жанру помітно згас. Публіка жадала фільмів-катастроф, трилерів, розповідей про метавсесвіт… 

Щоправда, назвати ромками 1990-х толерантними чи позбавленими кліше, тими, що не розпалюють расову розбіжність чи сексистські настрої складно. Згадайте, які актори найчастіше грали у романтичних стрічках 1990-х? Серед жінок на піку популярності були Мег Райан та Джулія Робертс, а серед чоловіків – Г'ю Грант, Том Хенкс, Ніколас Кейдж та Річард Гір. Розумієте, що ми хочемо сказати? Жодного різноманіття: “білі” жінки, які могли не бути класичними красунями, а скоріше їх сусідками. До чоловіків також було дуже мало вимог: якщо ти не афро- чи латиноамериканець, то проблем із кастингом не буде. 

Після 2002 року і практично до кінця 2010-х жанр ромком переживав захід своєї історії. Публіка не була в захопленні від інфантильних, легковажних та завжди однакових сценаріїв, у яких герої перш за все мають побороти свою дурість, а потім уже цілуватися у найдивніших місцях.  

Читай також: Повернутися до витоків: Біллі Айліш знову змінила колір волосся

Тож “Шопоголік”, “Заміж у високосний рік”, “Поцілуй на удачу” увійшли без будь-якого ажіотажу. Навіть головна цільова аудиторія ромкомів, тобто жінки, які ну дуже вже хочуть знайти свою любов, почали ігнорувати казкові та завжди однакові історії. Дівчата нарешті зрозуміли, що чоловік не є розв'язанням усіх проблем, а найчастіше сам є причиною їхньої появи. Байопіки про сильних героїв — ось що по-справжньому стало кіносимволом 2010-х. Винятком із правила можна назвати хіба що “Три метри над рівнем неба”, який став дуже популярним сучасним варіантом історії Ромео та Джульєтті. 

Ромкомі намагалися маскувати за іншими жанрами, наприклад, як це сталося. "Ла-Ла Лендом", проте сутність завжди лишалася незмінною Кохання можна відчути майже на ощуп, і важливо не проґавити свій шанс на щирі відчуття.  

Проте, лише 5 років тому жанр ромком почав поступово, дуже повільно, але вперто відроджуватися. Ці історії все ще наповнені сентименталізмом та мелодраматичними сценарними поворотами, проте найголовніше — кастинг акторів став неймовірно різноманітним. 

Справжнім успіхом став випуск трилогії "Всім хлопцям, яких я любила раніше". Історія про звичайну старшокласницю була настільки тепло прийнята публікою, що майже відразу було прийнято рішення знімати продовження. Виконавиця головної ролі — Лана Кондор — ніби ковток свіжого повітря після задушливих білявок та ідеальних красунь ромкомів 1990-х.  

Ще одна картина, яка врятувала жанр ромкому расистських конотацій, “Шалено багаті азійці”. Класична історія Золушки, яка виходитиме заміж за прекрасного принца, але стикається із неприйняттям його батьківщини із королівськими манірами. Нічого особливого? “Родинка” у тому, що ромком перестав сприйматися як виключно “білий” кіножанр, поповнившись атмосферою свободи, прийняття та різноманітності, які можуть дарувати фільмові лише наявність актори різних національностей. 

Ще одним особливим сучасним ромкомом, який заслуговує на увагу, є фільм “З любов'ю Саймон”. Обратите увагу, тепер жанр розповідає не лише про людей середнього віку, а й про підлітків — це головна особливість модернової романтичної комедії. Але в “З любов'ю Саймон”, крім того, що в центрі уваги опиняється школяр, так він ще й гомосексуалістом. Становлення особистості та пошук любові попри гендери та думку оточення — лейтмотив сучасних ромкомів, і сподіваємося, що надалі історії будуть ще складнішими, різноманітнішими та глибокими.