UA
    RU

    Сні про щось більше: як українські музыканты підкорюють закордонний радіоефір

    Редагувати переклад

    «Незважаючи на те, що тепер дивуватися подіям у світі нам доводиться все менше, особисто я чомусь досі відчуваю цілком дитяче захоплення, коли десь на теренах іноземної преси знаходжу згадку про «Ukraine» чи «Ukrainian», і не важливо в якому контексті», — Сергій Гулюк, автор телеграм-каналу «Ніжність» та колумніст Marie Claire розповідає про українських музикантів, які сьогодні регулярно звучатимуть у плейлистах найавторитетніших радіостанцій планети.


    Сергій Гулюк

    Ті самі емоції з'являються, коли в ефірах солідних західних радіостанцій доводиться трохи слов'янські імена, прізвища, та назви, а потім виявляється, що ці невідомі поки що загалу виконавці теоретично проживають на сусідній вулиці. Взагалі, радує той факт, що на тлі частих гостей-росіян на британських BBC Radio 1, 6 Music та незалежної радіостанції NTS, і віднедавна білорусів (Molchat Doma) все частіше з'являються українські музики. Сьогодні розповімо про деяких з тих, хто недавно вразив, і має у подальшому великі перспективи.


    Потрапивши на шоу лондонського ді-джея Ерола Алкана, я дізнався про існування київського експериментального проекту «Час». Хто керує цим проектом – одна людина, чи більше, поки що дізнатися не вдалося, бо як і більшість музикантів класичної темної індустріальної сцени, автори, певно що, не дуже люблять світити обличчями, та сповідують принцип анонімності. Конвульсивний, жорсткий, монотонний, годиною (!) перевантажень секвенсорний біт колективу накладено на поезію, яка мені нагадала футуристів 1920-х років, яка складається з двох, трьох, або п'яти слів («Все вийшло спон/танн/но ». «Думаю про вас, мої друзі»). А найбільше спало на думку згадка про унікальну вітчизняну інди-сцену 1990-х років, зокрема про альбом гурту «Фоа Хока» «Музика без хазяїна», про який тут теж почнеться мова. Однойменний міні-альбом проекту «Chas», видань у травні 2020 року

    Обкладинка дебютного релізу проекту

    Обкладинка дебютного релізу проекту

    Не менш згадуваним в ефірах британських радіостанцій є інтернаціональний українсько-німецький проект Твій Сон (Tvii Son). З минулого року вони стали фаворитами відомого радіо-діджея Тома Рейвенскрота, і в цьому випадку – жодної анонімності: тріо у складі Флоріан Зіммер, Міка Шкурат та Леся Зоря функціонує між Київом та Берліном. З перших секунд їхнього дебютного альбому (а перший трек, до речі, має назву «Yalta») ми так само чуємо залізобетонні біти, та насправді музика проекту різноманітна, значно глибша та еклектична. Як визначають її самі музыканты – виходячи з коріння панку та електроніки, вони змішують все це з тріском та шипінням мінімалістського індастріал-дабу, що переливається з жіночим поп-вокалом. Співає Леся англійською, певною мірою через те, що виховання та навчання отримала у США. Сторінка проекту є на табір гуртів.

    Проект "Tvii Son"

    Проект "Tvii Son"

    Справжньою екзотикою є ще одна інтернаціональна колаборація – українсько-японський проект Tamayuge (читається як «Тамаюге»), учасниці якого мешкають у канадському Квебеку. Учасниці – це японка Майя Курокі та українка Тамара Філявіч. Записаний у домашніх умовах, і видань 2019 року дебютний альбом дівчат має назву «Баба Яга», і це саме ті, про що ви подумали – трохи жахливе та іноді зловісне дослідження слов'янського та японського фольклору, та точок його перетину. Такою спільною точкою різних за ментальністю культур є винесена у назву героїня казок та дитячих кошмарів, що має на Сході свою сестру на ім'я Ямауба. Це той самий стан, який наші близькі сусіди описують загадковим словом «хтонь»: не найліпше відчуття, ніби ти заблукав у темному лісі, а поряд із грізним завиванням вітру чуєш загадкове японське белькотіння. Серед авторитетів, що вплинули на їх світогляд дівчата, не приховуючи, називають японку Phew, Лорі Андерсон та The Residents. Альбом "Baba Yaga" 2019 року проект Tamayuge.


    Tamayuge

    Проект Tamayuge

    Киянка Світлана Няньо – певно що, рекордсмен із згадування у закордонних плейлистах. Вона – і є уособлення класичного українського андеграунду 1990-х років, коли була солісткою групи «Цукор – біла смерть». Враховуючи те, що закордонні лейблі з великою цікавістю ставляться до цієї персони, і видано вже не одну роботу різних років, в найближчу годину ми посвятимо їй більш розлогий матеріал. А поки що – посилання на альбом «Знаєш як? Розкажи», записаних ще 1995 року (за легендою – в одному з київських парків) спільно з центральною статтю вітчизняного андеграунду Олександром Юрченком, та видань минулого року британським лейблом «Skire».

    Фото надане автором матеріалу, взято зі сторінки музикантів на Bandcamp; за Paulette Wooten on Unsplash.



    Читайте також: ЯКІ САУНДТРЕКИ З КІНО ВІ БЕЗЛІЧ РАЗІВ ПОСТАВИЛИ НА ПОВТОР

    Статті на тему