Чоловік каже: MONATIK

Мультіартист MONATIK ділиться своєю запальною енергією та позитивним ставленням до життя з читачами Marie Claire напередодні великого концерту Vitamin D у Києві. 20 жовтня Палац Cпорта засяє від музично-танцювальної терапії, а поки що ми зустрілися, щоб без галасу поговорити про найважливіше.

Ми працюємо у величезному темпіале це все сталося не відразу. Поступово, маленькими кроками ми прийшли туди, де знаходимося сьогодні. Якщо забрати в мене зараз той божевільний темп, у якому ми існуємо, то я сумував би і з’їдав себе зсередини. Все, що сталося – завдяки людям, яких я зустрів на дорозі, моїй команді та рідним. 

Наш концерт 20 жовтня – Це виклик для всієї команди. Палац спорту є великим майданчиком, де я часто виступав, але не сольно. Буде новий матеріал, нові пісні, більше танцюристів та музикантів. Все робиться для того, щоб люди провели час із користю. Концерт триває дві години, але хочеться, щоб час пройшов непомітно. Щоб люди вийшли і сказали: Чому так мало? А потім глянули на годинник і здивувалися, скільки часу минуло. 

Окреме наше рішення для цього майданчика – кругла сцена. Ми хочемо створити таке шоу, коли, перебуваючи в одній частині зали, ти бачиш усе інакше, ніж в іншій. Тобто щоразу із різних куточків можна буде розглянути інші деталі.

Як до нас потрапити? Просто прийти та поговорити. Багато хлопців, які працюють із нами, не були професіоналами своєї справи. Вони просто були людьми з палаючими очима, які приїхали до Києва і шалено хотіли творити і чогось досягти. А зараз ми разом ростемо. У команді MONATIK у принципі дуже багато людей, які з нами від самого початку, вони є корінними мешканцями. Це Антон Чилібій — людина, з якою я роблю музику (нещодавно до нас приєднався Сергій Єрьоменко і тепер уже троє саунд-продюсерів). Настя та Марина, танцівниці, з нами теж із самого початку. Музиканти приєдналися рік тому після поїздки до туру, їх ми обирали на кастингу. У моїх прогнозах наша команда зростатиме та зростатиме. Я впевнений, що ще є люди, з якими ми обов’язково попрацюємо. У нас розширюється продакшн і ми скоро шукатимемо цікавих та креативних людей, які також як і ми люблять робити музику. 

Моє ставлення до талант-шоу сьогодні: я впевнений, що успіх залежить від людини. Я був учасником шоу “X-Фактор”, “Танцюють всі!” та «Зоряний ринг», зараз є тренером 3-го сезону проекту «Голос. Діти» та суддею «Танці зі зірками». Я впевнений, що успіх залежить від людини. Хтось приходить на талант-шоу «супер-артистом» і задирає носа. Таким людям ніхто не потрібний насправді. Інші хочуть підучитися та стати артистами в майбутньому. А талант-шоу – це дуже швидка послідовність подій, коли ти маєш встигнути взяти собі щось корисне.

Але є й інший бік. У талант-шоу все вирішують за тебе, чи спланований буквально кожен крок. На початковому етапі це цікаво, коли ти вчишся і маєш зрозуміти, що і як відбувається у цій сфері. Але коли ти вже самодостатній артист, зі своєю командою, музикою та філософією – є сенс іти іншим шляхом. І свій шлях завжди буде легшим, тому що ти все робитимеш так, як подобається тобі.

Раніше я читав усе, що пишуть про мене. Найсмішніше – нібито я лисий, тому ходжу в шапці. Це дурниці, я на них не звертаю уваги.

 

Для мене важливо, щоб жінка була гарною. Тому що за першого знайомства відбувається контакт очима. А потім важливо, щоб за першого діалогу ця краса не зруйнувалася. Як правило, все може стати або ще красивіше, або розлетітися на шматки. Є таке поняття, як жіноча мудрість. Хтось із нею народжується, до когось це приходить з часом. Жінка має розуміти чоловіка, йому це дуже важливо. Інакше він починає думати, що з ним щось не ставить бар’єри, починається неправильна боротьба. А жінка – це внутрішня гармонія чоловіка.

При цьому я не люблю вульгарних жінок. Мені мало імпонують дурні. А найдивніше – дурні, які вдають із себе розумних. Це дуже погано. І сильна відвертість мені не подобається, я вважаю, що жінці йде скромність. У період пошуків чоловікам подобається жіноча відвертість, але кожен шукає скоромну. 

Колись я був закоханимм, але одного разу закохався так, як слід чоловікові. За це дякую Всесвіту щодня. Тому що закоханим бути добре, але чоловіки шукають іншого. Скільки б вони не називали себе бабниками, всі шукають ту одну, поряд з якою можна почуватися комфортно, насамперед чоловіком.

Кохання – це не те почуття, коли ти в депресії та переживаєш, де зараз твоя людина, коли ти вбиваєшся і пишеш сумні пісні. Це все закоханість. А любов – мудріше почуття, її варто шукати. 

З появою коханих людей у ​​чоловіка все змінюється: підхід до справи, мотивація до роботи, прагнення додому. Іноді ставиш собі запитання: «Нічого собі, невже це все моє?» І це окрилює. 

Я ніколи не граю на публіку. Дуже складно перебувати у чужому образі, це займає багато сил. У мене був період закритості та меланхолії, але це не дуже корисний досвід. Важливо знайти себе у радості. Це видно з моєї творчості: сумні пісні на полицю, а веселі – до альбому. Мені самому виходити з ними на сцену.

Мені хочеться нести світло у сірий час.