30-31 жовтня в Національній бібліотеці відбулася світова прем’єра OPERA LINGUA українських композиторів Романа Григорів та Іллі Разумейка створена в рамках лабораторії сучасної опери Opera Aperta. Локацією для оперної постановки стала унікальна мармурова конференц-зала Бібліотеки імені В.І. Вернадського, що перетворилася на сучасний оперний театр.
Постановка опери поєднала метафізичний театр, сучасну оперу, кіно- та медіа-мистецтво у полістилістичний партитурі, в якій звучання оркестру Київська камерата перепліталося із голосами матріархального септету універсальних акторок: Марічка Штирбулова, Марія Потапенко, Христина Слободянюк, Назгуль Шукаєва, Діана Зябченко, Юлія Алексєєва та Соломія Кирилова.
Художницею опери є Катерина Маркуш, хореографинею: Христина Слободянюк, світлову партитуру вистави прописувала Марія Волкова, лайв-електроніку створював музикант Георгій Потопальський, лайв-відео художник Дмитро Тентюк. Оператор-постановник відео Денис Мельник, режисерка монтажу Анна Сороколіт. Звукорежисер перформансу Андрій Шахадинець, асистент В’ячеслав Соболєв.
Продюсеркою опери виступила Ольгою Дятел (компанія proto produkciia, другий продюсер Володимир Бурковець) за підтримки Українського культурного фонду та House of Europe.
Партнерами постановки стали Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського та Національна спілка композиторів України.
Генеральна репетиція відкрита для публіки та прем’єрні покази зібрали велику палітру вражень від “бібліотечної” опери:
OPERA LINGUA вчора у Вернадці – це той рідкісний випадок, коли ви після події сидите з колегою-музикознавцем в деміївському МакДональдзі майже до півночі та конвульсивно проговорюєте книгу за книгою й образ за образом.
– говорить Анна Калугер, історикиня мистецтва
Читайте також: OPEN CALL на здобуття премії M17 Sculpture Prize у галузі тривимірного мистецтва
“Коли сьогодні у бібліотеці на заднику розтягнули відео з Каллас, гримаси якої у сповільненому темпі нагадували якийсь “begotten”, а потім вийшла дівчинка у платтячку 70-х і під «Пори року» Вівальді, замість зображувати гру на скрипці, почала у такому ж темпі різати цю скрипку лобзиком, я подумала, що ось воно, те, чого насправді не вистачає українському театру — ненависті до себе,“
– розповіла Олена Мигашко, театрознавиця.
“OPERA LINGUA. Music theater in seven books від Opera Aperta це своєрідне продовження опери “Gaz” та більшою мірою «Чорнобильдорф». Але якщо в останній йшлося про експедицію-подорож антиутопічними культурними ландшафтами цивілізаційної катастрофи, то в «Opera lingua», більш камерній і концентрованій, постає мозаїка з віднайдених уламків. (…) одна з вистав, що визначає потенціал українського театру як певного силового і смислового поля”,
– каже Ірина Чижинова, театрознавиця
Винахідлива світлова партитура, що відкриває графічний вимір мізансцен, тотальність перформансу, що відбувається в усьому просторі зали, стрункий ритмічний рисунок, глибоке осмислення теми, але разом з тим самоіронія, що долає пафос, рейв, вальс і опера в одному просторі (бібліотеки!) – ось Opera Lingua – Opera Futuro.
– Іван Козленко, кінознавець та культурний менеджер
Після прем’єрних показів OPERA LINGUA в бібліотеці імені В.І. Вернадського, команда Opera Aperta готується до подальших європейських фестивальних постановок твору в наступних театральних сезонах.
Фото: Валерія Ландар, Аліна Гармаш