Про кенселування російської культури та очікування “Лебединого озера” на російських каналах: журналістка Ольга Артюшенко

Президент України Володимир Зеленський мав зустріч з представниками російських ЗМІ. Відеоверсію розмови виклав Офіс президента. Роскомнагляд заборонив російським медіа публікувати інтерв’ю із Зеленським. Серед запитань лунало й про кенселування російської культури. Журналістка Ольга Артюшенко ділиться власними думками стосовно поганого ставлення до російської культури.

Дивакуваті росіянські журналісти запитали Зеленського, що він думає про погане ставлення до російської культури сьогодні. Це дуже своєчасне запитання президентові країни, на яку напали. Зрозуміло, в такий складний период, буквально ухиляючись від ракет, він не може не думати про те, що десь там вирішили не грати Чайковського. Всі наші хвилювання зараз там. Да. Же сві Чайковський.

Можно, звичайно, сказати, що російська культура ні до чого. Поза політикою. Особливо, поглянувши на обличчя як російських рядових, так і воєначальників. Є сумніви, що в них в плеєрах грає Чайковський, а настільна книга – “Анна Кареніна”. Ну і переглянувши свіжого Дурнєва. Не через кенселування російської культури страждають російські блогерши, не за Дягілєвим та Бальмонтом сумують.

Не через кенселування російської культури страждають російські блогерши, не за Дягілєвим та Бальмонтом сумують.

Приблизно 100-120 років назад в світі була мода на все російське. І це був унікальний випадок, коли російська культура в’їжджала в євпропейські міста не на кінноті та танках. Тобто, справа не в культурі, а в тих, хто трусить фоліянтом Толстого, тримаючи в іншій руці револьвер.

collage by Marina Stepanska та Anna Lee

Жодним чином не світ та бридкий Захід винуваті, що російські класики та сучасники наразі стали миргидними. В тім, хоча Пушкін і ні до чого. Пушкін – молодець, але вшивайтесь зі своїм Пушкіним, Римським-Корсаковим і Репіним, всіма, ким ви так пишаєтесь – йдіть самі їх читайте, слухайте, дивіться, знайдіть собі чим зайнятися, з рештою. Книги свої заберіть, фільми, опери, нічого вашого не потрібно. З рештою, мертві класики як-небудь переживуть їхнє колективне “випилювання” звідусіль.

Мертві класики як-небудь переживуть їхнє колективне “випилювання” звідусіль.

Але мені більше хочеться вірити, что не переживуть. Що постануть із могил своїх, і завдяки здібності проходити крізь стіни, заявляться в один бункер, що за легендою. таїться десь на Уралі. І тоді всі ми будемо сміятися та плакати, тому що по російським каналам нарешті покажуть “Лебедине озеро” Чайковського, і ніхто не буде проти. Честне слово.

Автор: Ольга Артюшенко

Коллаж: Marina Stepanska та Anna Lee