Про що жінка мовчить: художниця Влада Ралко

В ці дні у місті Ейндховен у Нідерландах відбувається виставка З ДУМКОЮ ПРО УКРАЇНУ, присвячену мистецьким практикам в Україні під час війни. Після Ейндховена виставка вирушить до Бельгії, де відбудеться з 2 по 10 жовтня. Окреме місце серед творів посідають роботи київської художниці Влади Ралко з серії "Львівський щоденник". Всі твори, виконані у "швидкій техніці" замальовок за допомогою акварелі та кулькової ручки, створені у Львові, куди перебралася після повномасштабного вторгнення. Ця серія представляє авторський погляд на російську агресію та винищення українців. Сьогодні Влада, одна зі знакових художниць сучасності відповіла на запитання рубрики Marie Claire.

Фото: Валентин Кузан

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто неможна мовчати?

Часто емоції виштовхують слова поперед думки. Натомість, за воєнних обставин можна нашкодити і ззовні невинним висловлюванням. А безвідповідальна мова може стати злочином. Злочином, про який своєю чергою не можна мовчати. І, звісно ж, якщо не говорити вголос про сутнісні речі або про засадничі права людини та їх порушення, після перемоги ми можемо отримати країну, де між словом і ділом та законом і справедливістю лишиться та сама прірва.

Коли та із ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Мабуть, із собою. Бо мовчання всередині себе дається вкрай непросто. Але цей стан необхідний мені для того, щоби заснути.

Коли ви в останнє себе хвалили, а за що сварили?

Відчуваю внутрішню радість, коли в мене виходить точна робота або вдається знайти відповідне слово. І маю постійні докори сумління за те, що зараз, у війні, роблю недостатньо.

Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте?

Книжка. Її архітектура, де сторінки є своєрідними дверима. Мені хочеться володіти нею, що дає змогу повернутися до неї за потреби. Вона і питання і відповідь. І можливість вибору. Коли я бачу книжки у вітринах музеїв, дивлюся на них, як на будівлі. Це найкрасивіша конструкція в світі. З якою може сперечатися хіба що сувій Тори.

Яким талантом вам би дуже хотілося володіти?

Талантом оперного співу. На початках я не замислювалася над своїм бажанням, а лише жалкувала, що позбавлена цього хисту. Втім, наразі думаю про голос у співі, як про можливість наближення до універсальної мови, або взагалі до дива. Часом мені ввижалося, що голос великих оперних дів йде з-під землі, а вони є можливостями, що цей звук вивільняють.

Фото: instagram/ralkovlada

Якби ви могли залишити тільки один спогад, щоб це було?

Залишення одного обраного спогаду було би звичайною амнезією, на яку я ніколи не погоджуся добровільно.

Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?

Обидвом личить спроможність говорити та чинити, яка ґрунтується на сумлінні та відповідальності. Власне, це і є людяність або гідність. Натомість мачізм і стереотипна жіночність, нав’язана чоловічим світом, виставляють залежними та не вельми розумними як перших так і других.

Якби вам довелося себе порівняти із алкогольним напоєм чи коктейлем. Ви який?

Шот Wściekły Pies. Він пробуджує після сонного сп’яніння.

До якої поради мами ви не дослухалися, і наразі жалкуєте про це?

Довго думала, але не згадала нічого подібного. В нас були надзвичайно довірливі стосунки і чи не найголовнішим чинником мого формування у дорослішанні були наші довгі розмови про найскладніші речі. Ухід мами поділив моє життя на до і після.

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, навпаки, хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?

Як у чоловіках, так і в жінках мене вабить гострий розум, ознаки якого обов’язково мають вияви в зовнішності. Це не канонічна краса, а саме злютованість рухів, виявів допитливості думки у погляді, особливостей тіла, темпераменту, пропорцій тощо. В мене не вийде назвати конкретних осіб. Зокрема й тому, що війна суттєво міняє оптику, а також виводить на світло до того приховані риси певних людей. Над деякими обличчями я довго роздумую, особливо вдивляюся в риси жінок і чоловіків, що на фронті. З дитинства мене супроводжує обличчя і постать Мартіна Лютера. Не знаю, чи відповіла я на ваше питання.

Чим пахне щастя?

Шкірою коханого, котячою шерстю, парфумами Lulu.