UA
RU

Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни

Редагувати переклад

 У Києві пройшов міжнародний форум, на якому було започатковано створення концепції стратегії збереження пам'яток, історично-культурних об'єктів та територій. Вирішено, що першочергово буде обговорено відновлення пам'яток національного значення.

Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни-Фото 1

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, яке продовжує фіксувати пошкодження об'єктів культурної спадщини в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, за період з 24 лютого 2022 року по 25 вересня 2023 року зруйновано або пошкоджено 863 пам'ятки, 119 з них — національного значення, 674 - місцевого.

Згідно з даними ОВА, з початку повномасштабного вторгнення повністю було зруйновано 23 пам'ятки, частично пошкоджено 648 пам'яток, ступінь пошкодження 164 об'єктів залишається невідомим.

5 грудня Міністерство культури України та Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, спільно з Міжнародною радою з охорони пам'яток та історичних місць ICOMOS (Париж, Франція) провели Міжнародний форум на тему “Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни” Захід пройшов під патронатом Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM) зі штаб-квартирою у Римі.

 

Основною метою заходу стало розроблення концепції Стратегії відновлення культурної спадщини, що поєднує позиції держави та професійної громадськості у сфері охорони культурної спадщини. Стратегія відобразити бачення всіх учасників процесу та відповідати на низку принципових запитань: “За якими критеріями будуть обрані об'єкти для відновлення?”, “У якій формі будуть відновлюватись пам'ятки?”, “Які структури будуть займатися безпосередньо відновленням?” та інші.

Крім того, Стратегія стане базою, основою та обґрунтуванням для подання грантових запитів для отримання донорських коштів, джерелами яких у майбутньому можуть стати як репараційні та приватні кошти, так і пожертвування спонсорів та меценатів, а також допомога, надана Україні в рамках міжнародної підтримки.

Учасником заходу ставши в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв:

“Наше завдання сьогодні — зберегти наслідок у належному стані, аби мати змогу донести до людей потрібну культурно-освітню послугу. Тож МКІП ініціюватиме формування реанімаційного пакету допомоги для пам'яток України”.

 

Також він додав, що наступного року міністерство очікує близько 250 млн грн від ліцензій на ігровий бізнес, які спрямують на невідкладні роботи з збереження культурного наслідку.

Водночас т. в. о. Міністра окреслив визови у галузі реставрації культурного насліду, основним із яких є нестача державного фінансування. Саме тому до відновлення пошкоджених об'єктів часто залучаються кошти іноземних партнерів.

Читайте також: В Україні проходить Національний тиждень читання

«Зараз у нас налагоджено тісний контакт із італійськими партнерами, зокрема, на урядовому рівні. Відповідні рішення, ухвалені щодо Одеси, Маріуполя та Чернігова, дозволяють нам планувати певні роботи. Але вони відбудуться після завершення війни», - Додавши Ростислав Карандєєв.

У рамках форуму представники державних органів, громадськості та архітектори обговорили визови та шляхи повоєнного відновлення культурного надбання України.

Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни-Фото 2

 

Архітектор-реставратор, голова ГО «Платформа урбаністичного розвитку» Віктор Дворніков представивши проміжні висновки роботи експедиційної команди з обстеження об'єктів культурної спадщини Харківської області:

“Культурне наслідування є важливим елементом національної безпеки. Під час війни для неї з'являються додаткові ризики – при усуненні наслідків атак системно фіксується безвідповідальність комунальних служб та балансоутримувачів, окремий ризик - відсутність окремих рекомендацій щодо роботи з об'єктами спадщини для підрозділів ДСНС та ЗСУ. Якщо говорити про проблеми, з якими ми стикаємося під час обстеження, під час моніторингу – це в першу чергу відсутність єдиної системи інформаційної бази, в якій містилися б всі об'єкти. Польовий моніторинг стану об'єктів спадщини та документування втрат дозволяє зрозуміти об'єктивний стан і масштаб втрат, виявити неочевидні пошкодження зокрема об'єктів без охоронного статусу. Матеріали таких досліджень дозволяють робити системний аналіз та будувати програми з відновлення, які можуть бути використані для кримінальних проваджень та судових процесів. Збереження об'єктів саме в умовах війни має високе громадське значення і є обов'язком громадянського суспільства".

У рамках форуму було презентовано проект «Маленькі історії великого Києва», як нематеріальний метод захисту культурної спадщини. Цикл радіопрограм та підкастів знайомити містян та бізнес-спільноту з драматичними історіями з життя успішних бізнесменів, митців та архітекторів 19 століття і як вони створювали Київ таким, яким ми його знаємо сьогодні. Проект спрямований на розвиток глибокого розуміння значущості нашого спадку у слухачів на рівні емоцій та прив'язаності. Автором циклу «Маленькі історії великого Києва» є українська інвестиційна компанія DOVGIY FAMILY OFFICE, яка також є головним партнером форуму “Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни”.

«Наш проект про рідний Київ покликань формувати усвідомлену любов містян та бізнесменів до міста. Це наш шлях до виваженого інвестування у збереження історико-культурного надбання Києва, – розповідає Оксана Гуляєва, керуюча партнерка DOVGIY FAMILY OFFICE.  – Ми переконані, що кохання – є головним драйвером у цій справі. Поряд із нашими бізнес-проектами з ревіталізації старих будівель, ми розвиваємо і цей проект. Наша мета – закохувати слухачів у Київ і таким чином поглиблювати бажання берегти та примножувати наше надбання для наступних поколінь».

У рамках форуму було досягнуто домовленості про підписання Меморандуму про співпрацю між Мінкультом та Всеукраїнською Асоціацією Охорони Культурної Спадщини про співпрацю з реставрації та відновлення культурної спадщини України після великої війни.

Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни-Фото 3

“Ворог зруйнував безліч об'єктів культурної спадщини по всій Україні. А через негативне вплив погодних умов та інші фактори українські церкви, пам'ятники, музеї, бібліотеки, театри та філармонії продовжують руйнуватися. Їх збереження є питанням національної безпеки, адже враг намагається знищити наш культурний код,  – розповідає Олександр Нікоряк – голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини. – Діяти потрібно негайно, вже зараз. Ми збираємо всіх представників професійної громадськості для допомоги та співпраці з державою у спасенні нашої культурної спадщини. Насамперед ми маємо розглянути частку пам'яток національного значення, а витрати на спадщину мають стати частиною репарацій”.

Ганна Гаврилів – засновниця ініціативи “Спадщина.UA” та директорка компанії “Палац Розділ”, яка займається відновленням Палацу Жевуських-Лянцкоронських на Львівщині, виступила з темою “Культурна спадщина України як нова галузь для інвестування”:

“Сьогодні ми стоїмо на порозі формування ринку культурної спадщини України. У зв'язку із пов'язаними із війною міграційними процесами та потребою поповнення бюджетів різних рівнів, органами державної влади та місцевого самоврядування запущено процеси оптимізації з метою ефективного та оперативного використання нерухомого майна та залучення фінансових ресурсів, один з яких – масове оголошення аукціонів на оренду та приватизацію історичних споруд.

Пам'яткоохоронці, культурний менеджмент та бізнес мають співпрацювати, аби максимальна кількість цих історичних споруд мала нову ефективну та інвестиційно привабливу функцію. Адже сьогодні приватні інвестиції - чи не єдиний шлях порятунку для більшості історичних споруд, у малих громадах зокрема, яких сьогодні в Україні десятки та сотні тисяч, і які без ефективного управління ризикують умерти для наступних поколінь безповоротно.

Вважаю, що аукціони, що є единственним на сьогодні юридичним інструментом передачі історичної нерухомості з комунальної та державної власності у приватну – дійсно на сьогодні той чи не єдиний шанс її спасіння. приватна власність для культурної спадщини - не вирок і не гріх, а можливість і шанс на нову життя”.

Олександр Харлан – архітектор, декан архітектурного факультету ПДАБА, член бюро ICOMOS розкривши тему “Культурна спадщина південно-східної України: першочергові заходи під час воєнної години і після його завершення”:

“Навіть після таких жахливих руйнівних подій, у разі відновлення середовища окремі історичні реставровані об'єкти, консервовані та музеєфіковані пам'ятки та подальша регенерація середовища дозволить використовувати історичні цінні фрагменти забудови як композиційні акценти у новітній забудові відроджених поселень. Обновлена ​​та піднята з руїн територія може таким чином отримати цінні й важливі локації, пов'язані з історією міста. Це буде формувати свідомість місцевих жителів у харчуванні вшанування та розвитку місцевої інфраструктури, її насиченості, неповторності та унікальності; репрезентуватиме локальну колективну свідомість і пам'ять мешканців місцевої громади, що доповнити феномен “суспільної пам'яті”, коли в громадській пам'яті фіксуються образи минулого, гідні уваги в офіційному просторі.

У стратегії відновлення населених пунктів південно-східної України потерпілих внаслідок військових дій слід враховувати важливість культурного спадку регіону, що є скарбницею національних ідей та традицій. Пам'ятки архітектури та історії – це не лише нагадування про минуле та матеріальне свидетельство нашої історії, а також подія сучасності, яка дає нам ідейно-художнє тлумачення та призначення. Відновлення та будівництво у зруйнованих містах має стати символом єдності історичних пам'яток і сучасної української архітектури”.

Кандидат історичних наук Федір Стоянов поділився практичним досвідом відновлення після обстрілів житлового Будинку Чижевича в Одесі: “Сучасну нормативну базу, що регулює виконання робіт на пошкоджених пам'ятках під час війни, необхідно удосконалювати. Також необхідно вже зараз розробляти універсальні механізми проведення реставраційних та відновлювальних робіт після війни”.

Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни-Фото 3

Крім того, в рамках заходу експерти з Хорватії, Польщі поділилися своїм досвідом відновлення пам'яток та об'єктів культури. Міхаела Скурич – магістр з інженерії, Директорка університету архітектури (Хорватія) розповіла про реставрацію об'єкту всесвітньої спадщини міста Дубровник, а польський архітектор Рафал Сєрачинський про відбудову Саксонського палацу у Варшаві та тонкощі роботи архітектора з державними закупівлями. Михал Красуцькі – Столичний реставратор пам'яток Польщі, координатор «Дому реконструкції України» – ініціативи мерії Варшави поділився “Варшавським досвідом відбудови історичного міста після 1945 року та його застосування в Україні”, а Шимон Войцеховський – Президент правління, співвласник, архітектор-партнер в APA Wojciechowski Architects (Польща) поділився досвідом своєї компанії у рамках теми “Переосмислення будівель. Приклади реконструкції на практиці”.

Наприкінці форуму відбулася дискусійна панель, у рамках якої Ігор Ліскі – засновник та голова наглядової ради групи компаній “Ефективні інвестиції” (EFI Group), співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього”, який займається формуванням стратегії економічного розвитку України.

“Особливо вірю, що головне завдання всіх українців підтримувати ЗСУ у цьому драматичному періоді для нашої країни. Проте є такі речі, без яких справжньої перемоги не буде. Вважаю, що саме в цей складний час маємо переосмислити ті, хто ми є, яку країну будуємо і за що боремося. Розуміння нашого коріння, нашої культурно-історичної спадщини є фундаментом нової України. Ми пов'язуємо країну із європейською цивілізацією, що є для нас однією з найважливіших цінностей. Збереження культурної спадщини це великий крок до самопізнання. Проте значна кількість історичних пам'яток може просто не дожити до перемоги. Тому саме зараз потрібно про це говорити, шукати нові підходи, проектувати і зберігати вчасно.

Моє особисте досить емоційне рішення займатися реставрацією палацу в Роздолі пов'язане саме з тим, що палац міг просто не пережити цієї зими. Наразі можна з впевненістю сказати, що ми принаймні його збережемо. Також паралельно розробляємо концепт того, що там буде після війни. Глибоко переконань, що формування стратегії збереження культурно-історичних пам'яток є надважливим. Лише так ми зможемо ефективно створювати наше майбутнє”.

Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни-Фото 5

Організатори форуму: Міністерство культури України, Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, ICOMOS. Головний партнер: DOVGIY FAMILY OFFICE. Партнер: EFI Group. Під патронатом: ICCROM

Статті на тему