Що допомагає жити під час війни? 

Після хвилі емоцій, які ми всі пережили, наша психіка поволі стабілізується. Ми думаємо про те, що буде далі, як діяти у новій реальності, звикаємо до невизначеності та все одно будуємо плани на майбутнє. Усвідомлюємо, що все змінилося і треба жити відповідно до нових умов. Дуже важливо вийти на фазу адаптації, в якій ми будемо діяти раціонально, свідомо та більш стійко. Як собі у цьому допомогти?

Знизьте інформаційні потоки вдвічі. 

Читайте ще раз – вдвічі. Довіряйте лише офіційним джерелам. Спробуйте один день і побачите різницю. 

Позвоніть близьким та поділитися гарною новиною.

Чимось добрим, життєвим, гарним, планами на майбутнє. Щось класне завжди є. Переговори проводьте не більше 2 хвилин! Попросіть їх теж розповісти вам щось приємне. Таким чином ви будете відчувати підтримку і побачите, що в цій складній ситуації є справжнє теперішнє, яке надихає.

Допоможіть іншим. 

Це дає відчуття внутрішньої сили. Комусь зараз гірше, і вони потребують вашої допомоги. Якщо волонтерством вам зараз займатися важко – це може бути одна старенька бабуся біля магазину, охоронець будинку, або хтось, хто потребує допомоги. Маленькі речі, які дадуть сил іншим і особливо вам самим. Ви можете. Ви допомогли. Ви для когось змінили день.  

Пограйте з дітьми.

Діти вміють перемикатися на приємне. Війна — чи не війна — щось маленьке приємне обов'язково дозволяйте. Вони малюють – тож і ви малюйте. Вони читають книжки – і ви читайте. Вони грають у ляльки – і ви грайте.

Створюйте ЩОДЕННИК ЖИТТЯ.

 У ньому ви запишете все, що вам дало цей день. Свої почуття, свої думки. Ви знайдете свої власні рецепти спокою і станете провідником сили для інших. Писати — дуже допомагає, структурує та заспокоює. І, головне, — після нашої залишкової перемоги – ми всі опубликуємо ДНІВНИК ЖИТТЯ УКРАЇНИ, де впишемо гідність і славу кожного героя і кожного українця. Де розповімо світові, як нам було страшно, і як ми щодня вірили в краще. І допомагали один одному. Кожну годину під обстрілами і бомбардуванням, у години розпачу, і години спокою.

У стані адаптації треба усвідомити: ми знаходимося в нових умовах на невизначений термін. Треба вчитися у них функціонувати.

Фото Armand Khoury on Unsplash

Інформація: https://t.me/psy_support