UA
RU

Щоденник війни: погляд української художниці Юлії Тверітіної

Редагувати переклад
Українська ілюстраторка Юлія Тверітіна працює над серією ілюстрацій про війну. Ілюстрації засновані на розповідях друзів-очевидців. Це історії звичайних людей, які прокинулися 24 лютого у «новому чудовому світі», в якому інші люди прагнуть насильно та безповоротно змінити їхнє життя.
Юлія Тверітіна 2

Фото: instagram/yuliiatveritina

"Про війну дізналася вранці, мені потелефонувала мама та сказала «здається, почалося». Я не вірила до останнього, доки з вікон батьківського дому не стало видно дим над Ірпінем. Щоденник почала вести, бо багато друзів та родичів писало свої власні історії, і хотілося якось зберегти все, візуалізувати, щоби не забулося. У щоденнику не буде картинок із Сум, Чернігова — у мене немає прямої інформації з цих міст. Натомість є болючі ілюстрації з Бучі, Ірпеню, Києва. Сюжети не вибираю, просто сідаю та малюю після чергової розмови з товаришем, працюю на емоціях.», – розповіла Юлія.

Юлія Тверітіна 3

1 лютого 2022 р. Сильні люди сплять на базі евакуаційної тяги Полтава-Львів.

українська ілюстрація орк

4 березня 2022 року, м. Харків. Діти сплять біля підвалі, на земляній підлозі.

Юлія Тверітіна 5

10 березня 2022 року, м. Київ. Мої друзі, молодята Сергій та Лєна прощаються на вокзалі у Києві. Лєна вагітна і їде з надією перечекати війну у Львові. Чоловік іде на фронт. Сергій дуже миролюбна спокійна людина, великий прихильник культури чаювання, пише реферати з східнознавства. Найменше Сергій бажає воювати, але сьогодні він немає вибору, якщо хоче повернути попереднє життя, як і всі ми.

Юлія Тверітіна 12

15 березня 2022 року, м. Буча. Інша моя близька подружка Юля, нарешті, відповіла на моє повідомлення і сказала, що її вже евакуювали з Бучі до Києва. «Вся наша паркова зона вкрита великими чорними дірами – слідами від бомбувань. Мені більше ніде гуляти з собакою. У мій будинок потрапив снаряд — мені більше немає де жити».

учні війни

19 березня 2022 року, м. Маріуполь. Моя подруга Лєра з Маріуполя. Її батько та бабуся загинули від осколкових поранень у дворі власного будинку, коли вишли з підвалу по їжу. Її евакуювали з району Морського бульвару разом із собакою, яку вона підібрала дорогою. Внаслідок обстрілів у місті пошкоджено 90% житлового фонду. Маріуполя більше немає.

Юлія Тверітіна

3 квітня 2022 року, м. Буча. Мій друг детства Андрій дивиться на річку через діру в мості, який він проїзджав тисячі разів, щоб відвідати бабусю та дідуся у мирній житті. Наразі цей міст вкритий спаленими автівками та трупами мирних жителів. Мені складно писати щось об'єктивне про Бучу, бо я дуже добре знаю цей край. Я можу тільки сказати, що прямо зараз відчуваю ту ж саму діру всередині.

Стежити за творчістю артистки можна на її сторінці в Instagram: @yuliiatveritina 

Читайте також: СОЛДАТІ-ГРИБИ СТРІЛЯЮТЬ ДЖЕВЕЛІНАМИ ЗА РОСІЙСЬКОЮ ТЕХНІКОЮ: ВИСТАВКА УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА НІКІТІ КРАВЦОВА У НЬЮ-ЙОРКУ

Статті на тему