Сила жінки: Алла Мазур — про перемогу над хворобою та новою системою життєвих координат

В ексклюзивному інтерв'ю шеф-редактору Marie Claire Україна Ірині Татаренко. 

Алла Мазур уособлює новини вже кількох поколінь українських телеглядачів. Виважено та довірливо, оперуючи фактами, протягом 23 років вона повідомляє з екрану про головні події України та світу. Алла – смілива. Тому що чітка патріотична позиція журналістки неодноразово викликала хвилю загроз з боку ворогів незалежної України. Але разом із колегами у програмі «ТСН-тиждень» Алла й надалі прагне розповісти про суть того, що відбувається. Алла – чуйна. Адже крім новин бере активну участь у благодійних проектах каналу, пропускаючи глибоко через себе історію кожного героя. Алла - сильна і за своєю природою боєць. Навіть дізнавшись про страшний діагноз, вона змогла його ухвалити не як вирок, а як виклик, і своєю сміливістю підтримати багатьох.

Ведуча погодилася довірити нам свою історію боротьби та перемоги над хворобою, а також поговорити про жіночу силу, її доданки, маленькі жіночі слабкості та головного чоловіка свого життя.

Алла Мазур

Алла, ви зустрічаєте свій новий день народження. Напевно, він не схожий на колишні, як і бажання, які ви загадаєте?

Коли після операції лікар запитав мене: «Ну як ви? Як ваше самопочуття?" – «Рада, що жива», – відповіла я. – «А у вас були варіанти?», – здивувався лікар (посміхається). Хвороба та боротьба з нею розділили моє життя на «до» та «після», викристалізували нову систему координат і розставили все на свої місця. Подібні почуття я пережила, коли у моєму житті з'явився син. Пам'ятаю, як їхала з пологового будинку, дивилася у вікно. Знайомі вулиці та звичні краєвиди… Начебто все, як завжди. Але мені здавалося, що я потрапила в паралельний світ, наповнений новим змістом: маленькою людиною, найдорожчою і рідною, яку я тримаю на руках. Це фантастичне відчуття! Тоді чітко розумієш, що в житті головне, а що другорядне. Подібне сталося зараз, коли вдалося перемогти страшний діагноз рак грудей. Ризикну сказати саме так: «Перемогти». І це головне моє бажання сьогодні (посміхається).

Як ви дізналися про хворобу?

Ми з командою зробили не один сюжет про проблеми лікування онкозахворювань, про нові методи, відкриття у цій сфері. Як журналіст я звикла занурюватись у тему, вивчати її детально. Тому знала, які симптоми онко, і знала, що за найменшої підозри треба звернутися до лікаря. Минулого року перед поїздкою у відпустку я помітила ущільнення у молочній залозі. Нічого не боліло. Просто маленька акуратна горошинка, яка мене нічим не турбує. Звернулась до лікаря, він скерував мене на мамографію, яка нічого підозрілого не показала. Спокійним було й УЗД. Лікар сказав, що я можу їхати на відпочинок, уникати сонця та прийти на повторну консультацію. Але я прийшла раніше за умовлений час, помітивши, що ущільнення збільшилося. Наразі думаю, що його зростання спровокували стресові ситуації, з якими я зіткнулася. Тому моя перша порада вашим читачкам: захищайте себе від стресу. У нашому житті його не уникнути. Але займайтеся йогою, вимовляйтеся з подругами, шукайте позитив, пам'ятайте, що ви в себе одна, і всі хвороби справді від нервів.

Цього разу лікар зафіксував, що кулька у грудях збільшилася. І відправив мене на біопсію з підозрою на онко. І тут я натрапила на реальність нашої медицини. З центру, куди мене направили страховою, повідомили: «Спеціаліст, який робить біопсію, зараз у відпустці. Тому зверніться до нас за місяць». "Тепер я розумію, чому в Україні так багато онкохворих", - відповіла я. І звернулася до іншої клініки. Не називаю зараз конкретних адрес та імен, бо проблема – спільна. І подібних історій останнім часом я дізналася чимало. Тому порада вашим читачкам другий – не здаватися. І навіть якщо є відчуття, що вас футболять – шукати інших, уважніших фахівців.

Вам було страшно?

Ні. Не тому, що я людина з притупленими почуттями. Я намагалася не концентруватися на хворобі та вірити у краще. Просто у моєму щоденному графіку з'явилися нові пункти: огляд, аналіз, консультація… І ще моє особисте ноу-хау – полювання на «знаки долі» (посміхається). Коли прийшла першу зустріч до лікаря, якому довірила своє лікування, звернула увагу на рожеві стрічки на халатах всього персоналу. Не відразу зрозуміла, але потім згадала: рожева стрічка – це символ боротьби з раком молочної залози. Я розпочала лікування дуже символічно: у Всесвітній день боротьби з раком грудей. І вирішила: це знак, що все буде гаразд.

Але як не концентруватись? Як не запитувати себе: «Чому це сталося саме зі мною?»

Як кажуть люди знаючі, треба ставити питання інакше: не «чому?», «за що?», а «навіщо?». Я – людина віруюча. Тому звернулася до Бога: «Нехай буде так, як має бути. Але дай мені зрозуміти, який урок я маю винести з цієї ситуації».

Читати матеріал повністю. 

Дивіться також: Уроки любові до життя від дівчини, яка поборола онкологічне захворювання