UA
RU

Small Talk: Аліна Горлова, режиссерка, переможниця кінофестивалю Docudays UA

Редагувати переклад

Український документальний фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» 17 квітня отримав головну нагороду Golden Lady Harimaguada Award фестивалю LPA International Film Festival як найкращий повнометражний фільм. Це третя міжнародна відзнака стрічки. Українська онлайн-прем'єра відбулася під час фестивалю Docudays UA, жюрі якого також відзначило роботу Аліні Горлової. Режисерка відповіла на запитання Marie Claire.

Аліна Горлова

Аліно, як правило, творці — перфекціоністи, і їм дуже важко зупинитися вдосконалювати свій витвір. Це про вас? Чи зазвичай ви задоволені результатом? Як ви розумієте, що варто зупинитись?

Коли ти ще шукаєш, пробуєш, рухаєшся вперед, завжди буде те, що варто удосконалити. Але є матеріал, який вже знято, і я завжди намагаюся взяти з нього все, що він здатний дати. І це важливий момент: що він здатний дати? Буває так, що в кінці монтажу ти вже заходиш на інший рівень, удосконалюєшся, але матеріал містить рівно стільки, скільки в ньому є. Якщо почати перероблювати, то можна надовго застрягнути в одному фільмі, а треба рухатись далі. Ось цей момент і думка «Потрібно рухатися далі» і є для мене сигнал, що робота завершується. Ти віддав все і взявши все, що міг. Але в моїй останній роботі я орієнтувалася ще й на власне почуття, я хотіла, щоби фільм мені насправді понравився.

Що вам важливо донести до людей своїми роботами?

У своїх фільмах я намагаюся зробити так, щоби люди відчували емоції. Різні І підіймалися над буденністю, дивилися на речі з іншого ракурсу.

Кому з авторів що вдалося донести до вас?

Якщо брати кіно, то це фільм Германа старшого «Кришталів, машину!». Цей фільм довів мені, що це кіно не історія, не сценарій, це візуальний, аудіальний, образний, філософський досвід. Кіно народжується у тебе в голові, а не на екрані. Те саме можу сказати про Бела Тарра. Ну який у його фільмах наратив? Ми ніби увірвалися у світ цього фільму, який існує сам по собі і ми обираємо чи долучатися до нього, чи не.

фільм "Цей дощ ніколи не скінчиться"

"Цей дощ ніколи не скінчиться"

Кадрі з фільму «Цей дощ ніколи не скінчиться»

Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТИ: АЛІНА ГОРЛОВА, РЕЖИСІРКА

Ви обираєте непрості теми для роботи. Про що ви обов'язково ще висловитеся?

У мене є дві теми, які зараз мене цікавлять. По-перше, я хочу зняти документальний фільм в Африці. Мене дуже вразив рівень насильства в ПАР і беручи до уваги історію апартеїду та колоніалізму, то дуже цікаво дослідити взаємозв'язок історії та сьогодення. В ігровому кіно я б хотіла зняти фільм про батьківщину, в якій спалахнула війна між її членами. Цей фільм буде присвячено моїй власній сім'ї. Це дуже особиста історія.

Чому потрібно неодмінно подивитись фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться»?

У фільмі показана унікальна історія однієї батьківщини Сулейман, яка через війну була розкидана світом. Кожна її частина переживає різний і унікальний досвід і дуже цікаво спостерігати за цим процесом. Також нам вдалося показати Україну у світовому контексті. Крім цього, це фільм зі своїм власним характером, це точно. Намагалися перетворити реальність у витвір мистецтва. Це справді була наша мета. А ще випробувати кордони документалістики. Наскільки вона може бути художньою.

Фото надала Аліна Горлова

Читайте також: SMALL TALK: ВОЛОДИМИР ЦІСАРИК, АВТОР КОЛЕКЦІЇ QUARANTINE ART ТА СКУЛЬПТУРІ ДЛЯ ТІНІ КАРОЛЬ 

Статті на тему