Small Talk: Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський, художники

Наприкінці лютого відкриття PinchukArtCentre було відзначено одразу трьома виставками, серед яких — «Хвостосховище» Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського. PinchukArtCentre починає цикл онлайн — перформансів письменників та музикантів, власні твори яких вступають у діалог з виставкою. Вони проходитимуть двічі на місяць на фейсбуці та ютуб – каналі арт – центру. Сьогодні художники Даніїл та Андрій відповіли на запитання рубрики Marie Claire.

Чому люди мають відвідати виставку, на якій представлена ​​ваша робота?

Наша робота називається «Хвістосховище». Її назва означає місце у Кривому Розі, призначене для захоронення радіоактивних, токсичних та інших відходів корисних копалин. Це велика територія, про яку навіть не знають більшість жителів міста. З одного боку, ти бачиш, що це прекрасні живописні місця, а з іншого – розумієш, що таким чином людина своїми руками змінює ландшафт та екологію планети. Наша робота – це якраз фантазія на тему зникнення людської цивілізації. Вона представлена ​​у вигляді Музею майбутнього, світу після вимирання людського роду, і складається з чотирьох частин: перша присвячена скіфському періоду, друга – 37-му року, третя сучасності та четверта – майбутньому. Оскільки непоінформованість про такі місця як хвостосховище та їхнє вплив вражає, наша робота призвана привернути увагу до цієї теми.

Що б ви хотіли змінити своєю роботою?

Ми – художники і не можемо прямо впливати на процеси. Ми можемо розповідати про проблему та показувати її. Хоча є надія, що наша робота допоможе у майбутньому. Кривий Ріг хоч і є батьківщиною Президента, але місце дуже недооцінене та обділене увагою. Як ми й казали, мало хто знає про хвостосховище. А також про те, як на цю звалку відходів впливають глобальні потепоіння та бурі, характерні для цього регіону. Останні починаються ближче до літа та розвіюють верхівки хвостосховища на великі відстані. Ми проаналізували статистику онкологічних захворювань у області – вона просто зашкалює! Щоправда в регіоні також розміщено величезний металургійний завод. Та це лише підтверджує, що проблема відходів має бути досліджена.

Які цілі ви ставили перед собою як художники?

Відповідь та сама – інформувати суспільство про проблеми.

Які події в історії України ви б хотіли змінити?

Тяжко виділити щось одне, бо незрозуміло, що за цим послідує. Витягаючи щось одне, треба заміщати іншим. Але…Голодомор і Друга Світова Війна таки були лишніми – надто багато вони заклали у підсвідомість цілих поколінь.

Якими джерелами української історії ви користуєтеся, кому довіряєте?

Вузькоспеціалізованій літературі, першоджерел, людям, які стали учасниками подій.

Звідки дізнаєтесь новини?

Найчастіше це телеграм-пабліки, тобто від людей, які самостійно зняли подію і виклали в мережу, хоча й там можливі спекуляції. Проте ЗМІ не довіряємо. Вони дуже часто інтерпретують події по-своєму.

Текст: Дарина Кибець

Автор фото: Олександр Пілюгін, надані PinchukArtCentre

Читайте також: SMALL TALK: НІКІТА КАДАН, ХУДОЖНИК