Small Talk: Onuka, українська співачка

Ната, Євгеній, новий проєкт, створений у кооперації з данськими митцями, має на меті просування українського конструктивізму як самобутнього елементу української культури та історії. Проте термін «конструктивізм» не відомий широкому загалу. У чому основна ідея сценарію?

Сценарій проєкту будувався не на загальній історії про архітектуру, а на біографії конкретної людини — Лотте Стам-Бейсе. Вона була молодою німецькою архітекторкою-модерністкою з Баугаузу, яка жила й працювала у Харкові на початку 1930-х років. Мені здається, що завдяки її історії, проєкт розповідає не лише про течію конструктивізму, а й підіймає певні феміністичні питання. Історія її життя та перипетії показові не лише для 20-го століття. Вони залишаються актуальними й у наш час. За сюжетом вона потрапляє в ілюзорний світ «конструктивістського раю», але врешті стає свідком величезних суспільно-політичних зрушень в Україні та світі, й водночас переживаючи власну травму. 

Що для вас означає бути не лише співавторами та виконавцями, а й амбасадорами проєкту? У чому вбачаєте свою місію?

Я думаю, що це той канал передачі інформації, мистецтва, знань, про який можна лише мріяти. Поширювати знання серед аудиторії — це унікальний, цінний досвід. Круто, що у нас є можливість експериментувати зі змістами, з музичними складовими і дійсно творити сучасне мистецтво. 

Створення музики для проєкту, заснованого на реальних подіях, вимагає «занурення» в конкретний історичний період та обізнаності у ньому. Як це відбувалося у вас?

Ми провели безліч розмов з Євгенією Губкіною (співавторка сценарію дійства, історикиня архітектури, дослідниця модернізму та співавторка книги Soviet Modernism. Brutalism. Post-modernism. Buildings and Structures in Ukraine 1955-1991). Вона надіслала нам з Євгеном матеріали, книжки, плакати, історичні довідки. Також, коли я готувала власний гід по будівлях у стилі конструктивізму, я досить глибоко вивчила тему і отримала в процесі чимало задоволення. 

Кому належить ідея створення проєкту «Український конструктивізм» та як розпочалася Ваша участь у ньому?

Цей проєкт знайшов нас сам. Спершу, пропозиція взяти у ньому участь надійшла від Сергія Святченка, українсько-данського архітектора, художника, фотографа, куратора й співавтора проєкту. Потім нам стало відомо, що до процесу долучилася історикиня архітектури й дослідниця модернізму Євгенія Губкіна. З Женею ми знайомі давно — якось працювали над проєктом про Чорнобиль. У свій час робота з нею стала для мене викликом, але я рада, що погодилася на неї. Тому, попри деякий страх, ми все ж вирішили взяти участь у створенні «Українського конструктивізму». 

Читайте також: Small Talk: Марія Квітка, художниця по костюмах «Гудбай, фешн!»

Як Ви ставитеся до того, що багато культурних подій та проєктів переходить в онлайн площину? («Український позитивізм», зокрема, є онлайн проєктом).

Це наша реальність з якою треба жити і співіснувати. Прекрасно, що у мистецтва є вибір і можливість реалізовуватися саме так. Адже у багатьох галузей такої привілеї немає. 

Авторка: Дарина Кибець