Small Talk: режиссер Іван Урівський про майбутню прем'єру «Калігула»

Напередодні гучної прем'єриКалігулаза твором Альбера Камю, яка відбудеться 5-6 липня в київському театрі ім.Франка, режиссер вистави Іван Уривський
 поділився деталі про роботу над нею

Як та чому до постановки було обано саме цей твір?

Ця п'єса завжди здавалася мені складною, політичною, розмовною, але вона приваблювала своєю історичною основою, і, звісно, ​​хотілося попрацювати над текстами Камю. Цікаво було спробувати перекласти непросту філософію п'єси на театральну мову, тому це — своєрідний іспит для мене.

Репетиції розпочалися до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Чи позначилося це на виставі? 

24 лютого у нас мала бути репетиція, ми вже наближалися до фінальних сцен, чекали декорації та готувалися до прогонів, але почалася війна. Репетиції припинилися і відновили ми їх десь місць, півтора тому.

Повернулися вже іншими, було складно поновити процес, але зі шкірною репетицією ми розуміли, що цей текст потрібний зараз і з'являлася мотивація і сила йти далі до прем'єри. Звісно, ​​якби вистава вийшла до 24 лютого, вона була б зовсім іншою.

23-го ми зіграли виставу, а наступну вже 27 квітня. Перші місяці війни дуже важко було думати про театр.

Сьогодні всі українці тим чи іншим способом беруть участь. війні. Як творчий колектив задіянь у боротьбі з РФ? 

Граємо вистави для наших бійців, виїжджаємо з концертами. Є герої з нашого театру, які зараз у лавах ЗСУ, багато хто волонтерить, збирає гроші… Думаю, кожен працівник театру робить все можливе, щоб бути корисним зараз.

Чим ви надихаєтеся, працюючи над зупинкою? 

Надихаюся людьми, які довкола мене. А музика завжди різна, наприклад під час репетицій “Калігулі”, переслухавши всі альбоми гурту Tool. Під час кожної постановки виникає такий гурт, який слухаєш і розумієш по-новому. А так завжди набираю плей-лист для вистави і щодня він у навушниках.

Фігурою Калигулі цікавилися різні митці в різний час. чия інтерпретація вам найбільше подобається? 

Калігулу можна сприймати по-різному, дивлячись на годину, в якій живемо. Зараз, у наш час, тексти Камю стають занадто близькими, 10 років тому цей текст був би актуальним, але не таким болючим як зараз. Є надія, або навіть мрія, що колись “Калігула” не так гостро звучатиме.

Я не скажу, що багато дивився вистав про Калигулу, більше документальних фільмів. Сама п'єса Камю є інтерпретацією і зараз вона найближча, бо ми працюємо над нею і намагаємося розшифрувати.

Яка історія про Калігулу стала ключовою для вас у роботі над постановкою? 

Їх багато, наприклад коли Калигула призначивши свого коня сенатором, це можливо легенда, але коли абсолютно влада поєднується з безумством, то в таке починаєш вірити.

Який антивоєнний твір вивважаєте шедевром, та таким який здатний змінити ставлення людей до війни?

Я думаю такий твір ще мають написати і не один.

Фото: Юлія Вебер

Читайте також: «ТІЛЬКИ ЗАРАЗ Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО ТАКЕ ВІЙНА. І МЕНІ СМІТНО, ЩО Я БУЛА ВІДІРВАНА ВІД ЦЬОГО 8 РОКІВ.»: АКТОРІ ВИСТАВИ “ПОГАНІ ДОРОГИ”