Small Talk: режисерка Тоня Ноябрьова про новий фільм «Ти мене любиш?»

Дискобол, посмішки, оберемки квітів та символ родом з 90-х – стильна кравчучка від творців фільму Family Production – такою була премʼєра фільму “Ти мене любиш?” в столичному кінотеатрі “Оскар”. Кіноповість про прощання з дитинством від української режисерки Тоні Ноябрьової. Більше про кіно та дорослішання режсерка розповіла в інтерв’ю журналістці  Дарії Кибець .

Автор фото: Антон Кулаковський

Чи асоціюєте ви себе з головною героїнею?

Першопочатково це моя власна історія. Я переживала розлучення батьків у такому ж віці, як головна героїня. І так само болісно. Вважаю, що саме з того моменту розпочалося моє доросле життя. Тому деякі переживання, почуття, емоції, які я сама переживала, я вклала в історію Кіри. Мені подобається її цікавість до життя, відкрите серце, рішучість, захоплення усім новим. Ці риси притаманні і мені. Проте після прем’єри отримую відгуки від  чоловіків, що вони теж асоціюють себе з Кірою. Тобто головна героїня не уособлює лише мене, вона уособлює ціле покоління тих, чия молодість припала на початок 90-х років. Для мене це покоління людей, які стали перед викликом нового, невідомого досі життя і абсолютно невизначеного майбутнього. І тому ця історія досить сучасна. Ми теж живемо в турбулентні часи – ковід, повномасштабне вторгнення, загроза застосування ядерної зброї. Але ж каштани квітнуть і життя продовжується. І в цьому маленькому і швидкоплинному житті треба встигнути поєднати усе (усміхається).

За яким принципом ви обирали актрису на роль головної героїні?

По-перше, всі знають, що я дуже люблю працювати з непрофесійними акторами і актрисами, і добре це вмію. Мій попередній фільм «Герой мого часу» був наповнений непрофесійними акторами. Це вже стало моєю фішкою і окремим способом бачення та сприйняття кінематографу. Тому зізнаюся чесно, я шукала головну героїню в Інтернеті (усміхається). Карина Хімчук була однією з тих дівчат, які надіслали мені відео в Інстаграм. Вона настільки мені сподобалася, що я одразу запросила її на проби. А вже під час першої зустрічі зрозуміла, що вона зможе розповісти історію Кіри. Я щаслива, що не помилялася. Це була величезна відповідальність, адже ніхто, крім мене, не вірив, що непрофесійна акторка зможе так блискуче впоратися із роллю. Від Карини дійсно неможливо відвести погляд. І навіть іноземці запитують, хто ця діва, котра закохує у себе з першого погляду.

Автор фото: Антон Кулаковський

У фільмі використаний дуже цікавий реквізит 90-х. Яка ваша улюблена історія про цей реквізит?

Реквізит, декорації, костюми і все інше, завдяки чому нам вдалося створити світ 90-х, ми збирали протягом року. Ми вишукували деталі інтер’єрів, чеський кришталь, посуд та «бабусині» столові прилади на блошиних ринках та в Інтернеті. Навіть друкували «радянські» шпалери, яких більше не знайти! Все, що бачить глядач, зроблено з величезною любов’ю. Мені було дуже важливо створити абсолютно автентичний світ початку 90-х саме у Києві. А найсмішніша історія пов’язана з осіннім листям. На початку фільму є кадр, у якому крупним планом героїня зображена, лежачи у стосі красивого кленового листя, адже це період золотої осені в Києві. Цього крупного плану не було. Коли ми зрозуміли, що нам потрібен саме такий кадр, зняти його вже було неможливо, оскільки наступний знімальний період був у лютому. Але наші художники-постановники знайшли на маркетплейсі умільця, який створює та продає гербарії. Ми купили кілька коробок справжнього листя. Тож цей кадр виявився ще й дуже дорогим (сміється). Тепер я відмічаю, що це визначна робота команди, адже ми знайшли навіть справжнє кленове листя в лютому.

В кінці ми не розуміємо, чи сідає героїня в таксі. Як би хотілося вам – щоб вона сіла чи не сіла в машину?

Я дуже люблю відкриті фінали. Кожен повинен вирішувати сам, як вчинила головна героїня, виходячи зі свого сприйняття життя. Власне, це тест на те, оптимістом є глядач чи песимістом. Я не прагну нікого нічому навчити своїми фільмами. Це радше сповідь, аніж проповідь. Історія Кіри ніжна і щемлива, і я хочу, щоб вона закінчувалася для кожного по-своєму. Я не буду відкривати секрети та навіть не казатиму, як би вчинила я, адже Кіра це окрема жива одиниця. Проте мені цікаво, скільки глядачів у відсотковому співвідношенні оберуть перший варіант фіналу, а скільки другий (усміхається).

Авторка: Дарія Кібець

Читайте також: “СПІВАЄ УКРАЇНА”: 15-Й ОДЕСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ ПРЕДСТАВЛЯЄ СПЕЦІАЛЬНУ ПРОГРАМУ