Small Talk: Ірена, Стеценко, режисер фільму ROSES Film Cabaret
Редагувати перекладУ рамках кінофестивалю Docudays UA відбудеться прем'єра документального мюзіклу «Рози. Фільм-кабаре / ROSES Film Cabaret» про гурт Dakh Daughters. Мюзікл охоплює 7 років діяльності гурту, тобто фактично з самого початку створення фрік-кабаре. На запитання Marie Claire відповіла режисерка стрічки Ірена Стеценко.
Як би ви охарактеризували коротко фільм, який вийшов у результаті, і чи ви сильно відійшли від задуму, що був на старті?
Вийшов документальний трагікомедійний м'юзікл. А перший задум був кіно-альбом Dakh Daughters band «Рози», тобто з номерів першої вистави гурту. Собственно мало що змінилося, тільки від Революція Гідності перетворила постановний задум у документальний.
Мюзікл знімався протягом 7 років — це велике випробування для всіх. Сьогодні ви можете сказати напевно заради якого моменту його варто було закінчити і випустити у світ?
Трохи дивне запитання для мене. Якби я робила цей фільм заради одного кадру, чи моменту, чи сцени, мабуть я б робила короткий метр, кліп тощо, який би складався з цього кадру чи сцени. Я мала намір розповісти історію семи акторок славетного театру в країні, що їм болить. Тож за короткий метр це б не вмістилося, і швидко не знялося.
Читайте також: SMALL TALK: НІКІТА КАДАН, ХУДОЖНИК
За вашими спостереженнями, займаючись якими справами люди розкриваються найповніше? Як це відбувалося з Dakh Daughters?
Такими справами, у яких людина вірить у собі. Зазвичай, це найулюбленіше, з того що людина вміє. Щодо Dakh Daughters, це очевидно, вони вміють грати і відчувати глядача.
Чому людині, яка незнайома з творчістю Dakh Daughters варто подивитись цей мюзікл?
Тому що з Dakh Doughters варто познайомитися! Я від познайомилася, і знайшла своє місце в житті, тож тепер усім раджу, як бачите. Вони шокують, спантелічують, розкривають, очищують та наповнюють. Вони дають зрителю можливість прожити разом з ними важливі етапи пізнання, і навчитися створювати власноруч свій унікальний шлях.
Колись я вже мала розмову з героїнями ROSES Film Cabaret і просила порівняти шкірну собі з музичним інструментом, який їй за звучанням найближчий. Тепер прошу зробити вас це.
Мабуть руки диригента, вони звучатимуть голосами хору. власне я за першою освітою хормейстер, тож це природній для мене образ. Цікаво, як відповіла шкірна з них?
Наталка Біда-Галаневіч асоціює собі із своїм контрабасом. Бо, за її словами, він для неї найрідніший. Анна Нікітіна з гітарою, за при ті що в ній у душі оркестр. Соломія Мельник називає себе «мультиінструментом, бо й сама грає на віолончелі, фортепіано, аккордеоні, барабанах.
Фото надані прес-службою
Читайте також: SMALL TALK: АНТАНІНА СТЄБУР, СПІВКУРАТОРКА ВИСТАВКИ МІСТОЦЬКОГО АРСЕНАЛУ “КОЖНІ ДЕНЬ. МІСЦЕ. СОЛІДАРНІСТЬ. ПРОТИ”