Тернополянка, яка відмовилася від роботи “на англійську королеву”, щоб подолати освітню нерівність в Україні

Проблема освітньої нерівності у країні постає остро: майже третина українських дітей мають менший доступ до освітніх можливостей. Це діти, які проживають у селах та маленьких містечках. Щоб довести, що місце народження не має визначати майбутнє дитини, українська громадська діячка Оксана Матіяш відмовилася від роботи “на англійську королеву”, та закінчивши Оксфордський університет, повернулася до України.

4 місяці тому я повернулася до України після завершення магістерської програми з публічної політики в Оксфордському університеті. Моя стипендія не передбачала умови повернення в Україну після закінчення навчання, тому я від початку була налаштована здобути професійний досвід у Великобританії. В умовах пандемії роботу було знайти нелегко, але завдяки нетворку стипендії The Weidenfeld-Hoffmann Trust така можливість з'явилася.

До Оксфорду я вже працювала над судовою реформою в Україні, тому коли мене запросили на співбесіду у нову структуру Служби судів та трибуналів Її Величності, мені вдалося вразити своїх потенційних роботодавців. Запрошення на роботу я отримала менше ніж за 24 години. Звісно, ​​що пропозицію я одразу ж ухвалила. 

Чому ви відмовилися від пропозиції, яка відкривала безліч перспектив?

Вивчаючи громадську політику в Оксфордському університеті, я ще не знала про існування програми “Навчай для України”. Але саме тоді я познайомилася зі своїми одногрупниками з Індії та Великобританії, які були учасниками подібних програм у своїх країнах. Сеть, до якої входять ці програми, називається Teach For All. «Навчай для Америки» — така успішна модель, що після участі випускники часто вступають на MBA у бізнес-школи Гарварду, Стенфорду та Прінстону. У Великобританії ця програма взагалі входитиме до топу найкращих роботодавців для випускників у всій країні.

Моя одногрупниця-британка розповідала про те, що вона два роки працювала вчителькою у дуже незабезпеченій лондонській школі. Одногрупник з Індії також був учителем в одній із найвіддаленіших провінцій. За два роки участі у програмі йому навіть дали національну нагороду за його досягнення. 

Мене вразив той факт, що ці люди були готові на два роки переїхати в абсолютно невідому середу заради вищої мети. Не жертвувати собою, але, все-таки, вийти із зони комфорту. Я подумала, що було б круто, якби в Україні були такі програми. Виявилося, що в Україні така організація також існує.

Коли моє навчання на магістратурі завершувалося та я мала розпочинати роботу в Службі судів та трибуналів ЇЇ Величності, я раптом дізналася, що “Навчай для України шукають керівника. Саме тоді я зрозуміла, який сильний вплив мають на нас шкільні вчителі. Адже потрапити в Оксфорд мені частично допомогла моя вчителька з англійської мови. Вона повірила в мене тоді, коли всі інші говорили, що я не зможу вступити до університету в Києві через те, що я з небагатої батьківщини. Її підтримка допомогла мені скласти ЗНО на відмінно і вступити на бюджет до одного з найкращих вузів країни. Після цього я зрозуміла, що неможливого не існує, якщо ти віриш у себе, і навіть Оксфорд здався не таким “далеким”.

Спогади моїх одногрупників та моя власна історія стали причинами, чому я вирішила долучитися до “Навчай для України”. "Роботу на королеву" довелося залишити. Мені навіть не довелося обирати. Я хотіла мати змогу допомагати дітям, як колись вчителі допомогли мені. Як би пафосно це не звучало, але формування нашої країни залежить від кожного з нас. 

Розкажіть більше про програму “Навчай для України”, у чому ваша діяльність? 

"Навчай для України" - програма лідерського розвитку для молоді, яка є частиною глобальної мережі організацій Teach For All (Навчай для Усіх), яка об'єднує подібні програми у 60 країнах світу. Ми працюємо над тим, щоб кожна дитина в Україні мала можливість реалізувати свій потенціал за допомогою якісного освіти, не дивлячись на ті, де вона народилася. Адже поштовий індекс не повинен визначати майбутнє дитини.

Ми залучаємо молодих та талантливих людей, які мають гарні знання одного зі шкільних предметів та готові на два роки поїхати працювати надихаючими вчителями у маленькі населені пункти. Протягом цієї години наші учасники викладають у школах, організовують позакласні ініціативи, працюючи не лише з учнями, а й з батьками. Учасники стають рольовими моделями для дітей, допомагають їм дізнаватися про нове, розширювати кругозір, пізнавати можливості, які пропонує світ. 

Не всі наші учасники мають педагогічну освіту. Наприклад, у програмі брала участь дівчина, яка була дизайнеркою ювелірних виробів. Вона завжди хотіла працювати з дітьми, але не знала, як це зробити. Після проходження підготовки, передбаченої програмою, вона поїхала викладати образотворче мистецтво у село, яке знаходиться на межі Львівської та Закарпатської областей. Насправді, в цій місцевості було не дуже багато можливостей для соціалізації, для позакласного проведення часу, для чогось такого, що об'єднувало б дітей і батьків. Щоб залучити батьків до навчального процесу, дівчина організувала уроки арт-терапії. Батьківщини, що живуть у такій місцевості, щодня стикаються з великою кількістю викликів. Дуже рідко їм доводиться піклуватися про себе та проводити годину не лише із користю, а й у задоволення. Арт-терапія їм дуже допомогла. Це так ефективно спрацювало, що батьки ставилися до уроків навіть із більшим ентузіазмом, ніж діти. 

Після проходження програми учасники здобувають колосальний трансформаційний досвід. Проте не всі далі продовжують кар'єру вчителя. Це насамперед програма розвитку лідерства. Учасники розвивають свої комунікативні, організаторські здібності. Багато випускників “Навчай для Америки” та “Навчай для Великобританії”, наприклад, стали соціальними підприємцями, пішли працювати в консалтинг, відкрили власні школи, стали директорами, працюють у міністерствах та потрапляють до списків Forbes Приємно, що більшість учасників таки продовжує свій професійний шлях в освіті та підвищує популярність і престиж професії серед молоді. 

З якими викликами стикаєтесь ви як організатори? 

Зараз наш визов – залучення учасників. Ми нещодавно оголосили прийом анкет на участь у програмі. Ми хочемо, щоб про “Навчай для України” знала кожна молода людина, яка шукає серед великих можливостей. Наше основне завдання як організаторів — зробити так, щоб цим людям не треба було шукати. Ми маємо знайти їх швидше, ніж вони шукати. 

Ми масштабуємось. За три роки існування програми ми мали 25 учасників. Цього року ми стартуватимемо з 50 молодими лідерами. Ми вчимося, як цих людей правильно шукати та відбирати.

Фото надала Оксана Матіяш

Читайте також: ДОПОМАГАТИ УКРАЇНІ ЧЕРЕЗ МІСЦЕ ТА ОСВІТУ: ІСТОРІЯ ПРОМІНКИ У ГАМБУРЗІ