Толерантність по-українські: як тема ЛГБТ зображується у фільмах

Довгий час в Україні ігнорували питання ЛГБТ або уникали його, і лише нещодавно ситуація почала покращуватись: у кінематографі цю тему обговорюють частіше, і серед персонажів ми нарешті можемо побачити представників спільноти. Саме тому ми зібрали підбірку українських проектів, які акцентують увагу на питанні ЛГБТ+.
Толерантність по-українські: як тема ЛГБТ зображується у фільмах-Фото 1

Кадр «Секс, Інста і ЗНО»

При обговоренні європейських цінностей хтось точно закочує очі та сумно посміхається. Такі слова, як «гендер» і «толерантність» все частіше зустрічаються у нашому інфопросторі, проте, велика частина людей не бажає до кінця усвідомлювати їхнє значення. «Чергова пропаганда гомосексуалізму, знову нав’язують моїм дітям цю “хворобу”!» Чи знайома вам така реакція, коли ми чуємо ті самі чотири літери – Л Г Б Т?

Можливо, проблема криється глибше: довгий час в Україні ігнорували та уникали питання ЛГБТ, і лише нещодавно у кінематографі цю тему почали висвітлювати. Авжеж, такі нововведення викликають як позитивне, так і негативне ставлення, адже нашому суспільству, на жаль, досі притаманні гомофобія, мізогінія, бодішеймінг та ксенофобія, і не всі люди хочуть (і готові) змінюватись. Проблема також і в тому, яким чином нам демонструють ЛГБТ-ком’юніті: частіш за все, через дуже стереотипне та шаблонне уявлення, яке не відповідає дійсності.

Але ситуація змінюється, і наша кіноіндустрія, навіть в умовах повномасштабної війні, працює над помилками та впевнено рухається вперед. Бо всі ми, перш за все, люди, і заслуговуємо на те, щоб нас любили та цінували такими, якими ми є.

Толерантність по-українські: як тема ЛГБТ зображується у фільмах-Фото 2

Кадр «Уроки Толерантності»

«Уроки Толерантності», 2024, режисер Аркадій Непиталюк

Комедія, яку можна буде побачити на великих екранах вже з 14-го лютого, розповість нам про пересічну українську родину. Аби дати раду фінансовій скруті, вона пристала на пропозицію стати учасниками програми з євроінтеграції “Уроки толерантності”, що передбачає наявність ЛГБТ представника в їхньому домі впродовж певного часу. Чи вдасться провінційній вчительці, її безробітному чоловіку та дітям приборкати власні стереотипні погляди та поглянути на світ очима тих, кого обходили десятою дорогою?

Це не лише перша українська комедія за час повномасштабного вторгнення, але й унікальний продукт на нашому ринку.

Аркадій Непиталюк зазначає: “Комедія, навіть якщо висміюють особисто тебе, завжди сприймається легше і не ображає. Більше того, коли комедія показує якісь людські вади, то глядач спочатку сміється з когось, не усвідомлюючи, що на екрані відображено і його риси характеру. Але підсвідомо він сприйме це висміювання і з часом почне змінюватися”. 

Але чи цей фільм насправді комедія, сатира, чи все ж таки драма? На це питання знайдеться лише одна відповідь – це ніщо інше, як драмедія. «Уроки Толерантності» не тільки про геїв, трансгендерів чи лесбійок. Цей фільм про звичайну родину з їхніми проблемами та спробами щось виправити. Стрічка демонструє складні стосунки між батьками та дітьми, чоловіком і дружиною, братом і сестрою. Вона про те, як легко наше оточення впливає на нас і нав’язує своє бачення (навіть, якщо ми думаємо інакше), і як складно цьому опиратись. Саме прихід ЛГБТ представника допомагає родині зрозуміти, що гендерне питання невід’ємне від інших. 

Сприйняття та пошуки себе, протистояння думці більшості, страх осуду, вперті намагання щось змінити, агресія до того, що здається «іншим» і «незрозумілим», повага одне до одного без засудження вибору людини – головні ідеї фільму.

«Перші Дні», 2023, режисери Павло Остріков, Катя Царик та інші

Серіал «Перші дні» натхнений справжніми подіями та складається з 6 епізодів, кожен з яких розповідає окрему історію людей, що залишились у Києві на початку повномасштабного вторгнення.

В епізоді «Мами» (реж. Тала Пристаєцька) ми знайомимось із хлопчиком на прізвисько Вовчик, у якого дві матері. Для сучасного українського кінематографу це перше зображення стосунків між жінками в серіалі, що йде на масову аудиторію. 

Через невизнання одностатевих шлюбів в Україні героїня Настя, яка не є біологічною матір’ю хлопця, боїться перетинати кордон, адже немає офіційної опіки. Так, вона змушена самотужки збирати та перевозити у безпечне місце сина та тварин, і перечікувати з ними бомбардування у ванній кімнаті чи на паркінгу, хвилюючись за життя дитини. 

Проблематика епізоду побудована не лише на юридичних правах ЛГБТ родин, а й на тому, що навіть у ситуації, коли найгостріше постає питання життя і смерті, лесбійська пара приховує свої стосунки і тримається стримано. І знову ми бачимо, як оточення може впливати на людей. Страх засудження перевищує бажання відкритись і наплювати на думку інших. Вірогідність осуду не дає героїням бути справжніми. 

«Секс, Інста і ЗНО», 2021, режисер Антоніо Лукіч

Серіал фокусує увагу на житті одинадцятикласників, які ворогують, дружать, підставляють і закохуються. Картина зачіпає такі важливі теми, як бодіпозитив, сексуальне насилля, питання дорослішання та інклюзивності. 

Однією з героїнь кінострічки зображено представницю ЛГБТ Ханну, відкриту лесбійку. Історія цього персонажа тісно пов’язана з її другом дитинства, Климом, який впевнений, що у неї просто «не було нормального мужика». Саме таке стереотипне мислення часто зустрічається у нашому суспільстві, і режисер серіалу Антоніо Лукіч не побоявся його зобразити.

Хоча творці не показують нам прояви гомосексуальності Ханни, персонажі про це говорять: через стереотипи, негативне ставлення, нерозуміння і без спроб щось усвідомити. 

“Можливо, ми не досить коректно зобразили досвід людей з ЛГБТ-спільноти, тому що ми самі не входимо в це коло. Але це наші друзі і знайомі, тому показати, з чим вони стикаються щодня, для нас було дуже важливо”, — сказала сценаристка Євгенія Бабенко.

Не дивлячись на певні зауваження до серіалу, не можна заперечувати важливість появи представниці ЛГБТ на екрані.

«Перші Ластівки», 2019, режисер Валентин Шпаков

Цькування, бодішеймінг, гомофобія, жорстокість зі сторони дітей і батьків – саме ці проблеми розглядає серіал-антологія. 

В обох сезонах приділяється увага гомосексуальності. Так, у першому старшокласника Федю бентежать думки, що він – гей, але батько хлопця відвертий гомофоб і ненавидить “таких”, як він. Через це Федя переймається, хвилюється, замикається в собі й, у результаті, потрапляє в халепу. 

«Мого героя турбує його орієнтація доти, доки він не приймає себе. Тому можу сказати одне — треба сприймати себе такими, якими ви є», — сказав Максим Самчик, який зіграв старшокласника. 

Лінія героя надзвичайно важлива, адже передає хвилювання, з якими зустрічаються представники ЛГБТ-спільноти, і несе значну ідею – бути собою при будь-якому можливому сценарії. 

У другому ж сезоні ЛГБТ персонажів стає більше, що відразу імпонує. Карина закохана у Єву, свою одногрупницю, а поліцейський Єгор – у Костянтина, батька однієї з головних героїнь. Нам знов демонструють страх зізнання,  хвилювання і сварки героїв. Проте те, що робить серіал «Перші ластівки» особливим, — так те, що ми бачимо кохання. 

Українська кіноіндустрія здебільшого розповідає про ЛГБТ+ через драму, щоб розкрити і продемонструвати глядачу проблеми, з якими зіштовхується спільнота. Саме тому акцент на коханні та справжніх почуттях героїв такий важливий.

Читайте також: НОВІ СУЧАСНІ ФІЛЬМИ ТА СЕРІАЛИ ЛГБТ+ ТЕМАТИКИ: КІНО ДАЙДЖЕСТ ОЛЕКСІЯ ГЛАДУШЕВСЬКОГО 

Статті на тему