Макс Барських та DOROFEEVA окрім музики: про ставлення до хейту та російськомовного контенту, сексуальність та тригери з соцмереж

«Без понтів, але з великим бажанням об’єднуватись задля спільного результату» – саме так йдеться в релізі до фіту «Ритми» Макса Барських і DOROFEEVA. Без понтів і з великим бажанням дізнатися про те, про що ми давно хотіли запитати, але боялися, ми поговорили з артистами в ексклюзивному інтерв’ю для Marie Claire Ukraine.

Максе, про що ти давно хотів запитати Надю, але не наважувався?

Макс Барських: У нас із Надею відкриті, дружні та чесні стосунки. Кожного разу, коли бачимось, ми дуже відверті один з одним. У нас немає якихось таємниць і секретів у тому розумінні, яке притаманно здоровим відносинам між двома дорослими людьми. Я ніколи не лізу зі своїми питаннями, бо свобода та право на особистий простір для мене завжди першочергове, хто б це не був. Тому я знаю про Надю стільки, скільки мені треба знати (усміхається). Хоча суспільство не припиняє цікавитися, «так що там, Надю, коли ти вже завагітнієш». Усі ж чекають. (Сміється.)

Надю, про що ти давно хотіла запитати Макса, але не наважувалася?

DOROFEEVA: Мені б було дуже цікаво дізнатись, чи вже готовий він до створення родини. Маакс?

Поговорили. (Сміюсь.) Для кожного з вас це не перший дует. Яка найбільша небезпека в такій роботі?

Макс Барських: Не думаю, що взагалі існує якась небезпека в контексті абсолютно логічного творчого тандему. Коли артисти записують дует, відбувається об’єднання двох енергій, у результаті чого народжується спільний продукт. Я завжди за будь-які експерименти, і, на мою думку, у нас досить непогано вийшло. Наді вдалося відчути трек так, як я собі це уявляв, а це найголовніше, бо ти довіряєш іншому артисту свою «дитину».

DOROFEEVA: Завжди, коли робиш дует з іншим артистом, окрім кінцевого результату, який всі бачать і чують, багато чого відбувається за лаштунками. Я знаю приклади, коли після такої роботи відносини між колегами погіршувалися. Адже ти знайомишся з людиною ще ближче – і твої очікування можуть не виправдатись, ти можеш зрозуміти, що «ой-ой-ой, ми більше не працюватимемо».

Дует з Максом склався чудово не тільки в професійному плані, сталася дуже класна синергія! Я в захваті від команди Макса, від Алана. Наша команда поділилася своїм досвідом, їхня – додала свій. І настільки всі на одному вайбі були, переживали один за одного на кожному етапі, турбувалися… Словом, я знаходжуся в неймовірно приємному емоційному стані після цієї колаборації. Думаю, ця дружба надовго!

Надю, що нового ти дізналась про Макса в процесі роботи?

DOROFEEVA: Що він дуже турботлива, емоційна та мудра людина. Я взагалі приємно здивована тим, який Макс! (Усміхається.)

А ти, Максе, що нового дізнався про Надю в процесі роботи?

Макс Барських: Надя дуже творча, самовіддана, легка не лише у спілкуванні, а й у роботі. Це дуже важливо. Без понтів та перетягування канатів, яке притаманно багатьом артистам. Самовираження не домінує над головною метою, яку ми ставили перед собою, – це справжній скарб для творчої людини. Більш того, Надя викликає захоплення своєю працьовитістю на знімальному майданчику: жодної втоми, жодного натяку на роздратування протягом доби роботи в кадрі. Свіжа, усміхнена, цілеспрямована… Я б навіть сказав, сталева. Я вражений!

Нещодавно ми відсвяткували 32-гу річницю Дня Незалежності України. Що для тебе особисто означає слово «незалежність»?

Макс Барських: Відчуття незалежності мене накрило, коли я отримав свої перші кишенькові гроші, влаштувавшись на роботу барменом. Мені було 14 років. Через тиждень я вже тримав свій невеличкий гонорар. Неймовірне відчуття, коли ти розумієш, що тобі не треба брати гроші в батьків, аби дозволити собі невеличкі радощі.

Окрім цього, незалежність дає тобі почуття впевненості та свободи вибору.

DOROFEEVA: Незалежність – це свобода. Свобода виражати свої думки, проявлятися так, як ти відчуваєш, любити та поважати свою країну…

З 2022 року моє сприйняття Дня Незалежності дуже сильно змінилося, тому що я зрозуміла ціну цієї незалежності. Тепер для мене це одне з найголовніших свят, бо мати змогу жити вільне життя в країні, яку ти любиш, яку відстоюєш, – це неймовірна цінність! Думаю, діти, які зараз бачать, як Україна виборює свою свободу, зовсім інакше відчуватимуть цей день у майбутньому.

Бути незалежним від чужої думки непросто, оскільки потрібно усвідомити, що вона особисто на тебе ніяк не може вплинути. А для цього необхідно мати особистий досвід та / або прислуховуватися до слів авторитетної людини. Розкажи про свою трансформацію та свій шлях до незалежності від сторонніх суджень?

Макс Барських: Скільки людей, стільки й думок. Головне в цьому потоці не втратити самого себе. Як правило, для мене важлива думка тих, хто досяг певних успіхів у такій самій професіональній діяльності, як моя, людей, котрі мене надихають та слугують певним орієнтиром у творчості. Усе, що стосується хейту, осуду, непогодження або заперечення того, чим я займаюсь, мене взагалі не обходить. Ніколи не витрачаю час на вмовляння, перевиховування або переконання інших. У своїй музиці я абсолютно чесний і основна причина моєї появи на сцені – це любов до людей та бажання ділитися своїм досвідом з іншими.

DOROFEEVA: Насправді я надто уважно прислухаюся до чужої думки – мені завжди цікаво. Саме тому я читаю коментарі у своїх соцмережах – це моя аудиторія, яку я люблю та поважаю. Я вивчаю думки про музику, творчість, критику тощо…І прислухаюсь до слів дійсно важливих для мене людей: до свого чоловіка, родини, мами, моєї команди. Навіть, якщо одразу не погоджуюсь, потім з часом розумію, що таки все вірно. Саме зараз я на шляху змін і активно працюю над усвідомленням багатьох речей, зокрема, над ставленням до чужих думок, які мені не завжди подобаються.

У своїй переважній більшості люди злі, хейт – норма спілкування для багатьох. Як ти ставишся до хейту?

Макс Барських: Я ніколи не заглядаю за зачинені двері! Ми всі люди та можемо помилятися. Тому засуджувати будь-кого, попередньо не поспілкувавшись з ним, не подивившись у вічі, не відчувши його емоцію, я не можу. Проблема наших людей у тому, що вони дуже нестримані, агресивно сприймають слова та дії інших. Було б добре, щоб перед кожним осудом ми могли ставити себе на місце інших. Часто це допомагає втриматись від негативних емоцій, бути менш токсичним, не демонструвати власний комплекс неповноцінності. Кожна людина навпроти нас –це відображення нас самих. І якщо ми маємо якийсь негатив, то насамперед він проявляється у ставленні до інших. Про це варто замислитись.

DOROFEEVA: Я у захваті від творчих людей, які вміють не впускати у своє серце хейт, біль, образи… Це така важлива риса для сучасного артиста, бо кожен його рух під лупою. А коли ти робиш щось незвичне, нестандартне, незрозуміле для суспільства – годі й казати. До того ж зараз, коли країна переживає найважчі свої часи, людям дуже складно, вони спрямовують свій негатив у всі боки – під роздачу потрапляють публічні люди. Через інтернет, соцмережі так легко зробити боляче… Я розумію, що хейт – це одна зі складових життєвого шляху людини, яка має велику аудиторію. І тут для себе треба вирішити: ти хочеш жити своє життя та залишатись відвертим із собою та аудиторією, чи ти робиш все заради схвалення та вподобайок.

Але особливо мене дивує, коли хтось замовляє на тебе атаку ботів, витрачаючи на це свої гроші, час, увагу…Нещодавно наші партнери проаналізували, що під деякими постами зі мною масово працюють боти. Не розумію, кому це потрібно?! Але ж боти мають величезний вплив на думки – ми всі бачимо, як працює ворог. Тому вкрай важливо мислити критично, аналізувати, дивитися з різних боків. Я на шляху до розуміння цього питання й вже дуже близько до прийняття рішення.

Яка з ситуацій, що зараз бурхливо обговорюються у мережі, вас найбільше тригерить? Скандал через висловлювання Остапчука щодо жіночої депіляції, а потім його виправдання з цього приводу, розгляд оновленого щита Батьківщини-Матері чи ваги й зовнішності директорки Національного музею Голодомору?

Макс Барських: Чесно, нічого не тригерить. Але все частіше я замислююсь над тим, що наше суспільство йде кудись не туди. Замість того, аби любити один одного, розуміти, ми займаємось психологічним канібалізмом: сповнені зла, приниження, образ та дискримінації за будь-якими ознаками. Ось це насправді те, що мене тригерить. Бути підвладним негативним емоціям набагато легше, ніж чинити супротив!

DOROFEEVA: Мене тригерить все, що пов’язано з проявами ненависті та злості. Ми всі зараз намагаємось жити в Україні у найтемніші часи та ми всі робимо помилки. Так, я розумію, що ніхто не вчив нас, як правильно поводити себе, коли живеш у стані війни, – тому помиляються ВСІ. Кожна людина.

Десь прочитала, що коли ти не можеш здолати ворога, то мимоволі спрямовуєш агресію на тих, до кого можеш дотягнутися. Для мене це, на жаль, зрозумілий процес. Є багато прикладів, коли люди ставали популярними завдяки тому, що хейтили інших, паразитували на цьому. Це мені не притаманно: я не беру участь в срачах, не нападаю на колег, не збираюся мститися чи викидати злість в соцмережі. Моя справа – впливати, щоб допомагати: зібрати гроші для штурмової бригади, на протези для Superhumans, допомогти «Магнолії» шукати дітей чи просто приїхати до наших військових і заспівати для них, щоб трошки розрадити. Ось це моя справа.

Ти засуджуєш когось?

Макс Барських: Ні, нікого й ніколи. Я можу бути здивованим вчинками інших. Але загалом, маючи досвід психологічного аналізу, я вмію для себе виокремити, хто більш розвинений, а хто перебуває на початковому етапі розвитку як людини, душі. Але засуджувати – ні, оскільки в мене немає на це права, бо у кожного з нас різні шляхи, причини для скоєння тих чи інших вчинків і помилок, уроки, які ми маємо засвоювати.

DOROFEEVA: Є таке. Але я обов’язково опрацьовую подібні емоції на медитаціях. Якщо я буду тримати в собі будь-які негативні речі – це з’їсть мене як особистість. Тому вважаю своєю силою вміння прощати.

Нещодавно мала суперечку в редакції: хто був, а хто залишається секс-символом української сцени. На твою думку хто належить до цієї категорії та чому?

Макс Барських: Чесно, у контексті сьогодення секс-символіка не на часі. Сперечатися, хто сексуальніший за іншого, – марна справа. Да і в цілому поняття сексуальності досить суб'єктивне. Нас усіх збуджують різні речі, люди.

DOROFEEVA: Ой, я навіть про це і не замислювалася. (Усміхається.) Бо сексуальність зараз десь на останньому місці у всіх рейтингах. Сьогодні цікавлять інші людські якості – сила та щирість, наприклад, цінуються вище.

Хоча, ладно… Для мене секс-символ – це мій чоловік. Вибачте, просто він дуже сексі. (Усміхається.)

Надю, всі обговорюють, що він вплинув на твій стиль. Так і є?

DOROFEEVA: Мій коханий значною мірою вплинув на мій рівень щастя. (Сміється.) А від цього йдуть і всі інші зміни. Міша вплинув на мою музику, тому що ми разом пишемо пісні, – і це для мене надзвичайний кайф. А ось на моєму стилі відбилося, скоріше, повномасштабне вторгнення – я прибрала з себе все зайве. Зняла яскраві мейки, суперартистичні наряди… Маю просте внутрішнє бажання – максимально бути собою. Наприклад, днями знімали новий кліп на мою сольну пісню «Зависали», так у мене там навіть вії не нафарбовані. Протягом півтора року мені не хотілося нічого «за рамками», тільки зараз я потрошечку наче починаю оживати, додавати більше кольорів.

Максе, якщо ми говоримо про людину, з якою хочеться прокидатися поруч. Тобі важливо, щоб вона була гарною?

Макс Барських: Звичайно, для мене важлива як ментальна, так і фізична врода людини. Я зараз не говорю про якісь кліше. В принципі, я не живу за стандартами краси, і тим паче не перфекціоную людей. Однак, хімія внутрішньої та зовнішньої привабливості – це те, перед чим я не можу встояти. Але ж як її важко знайти насправді.

Які висновки ти можеш зробити лише за зовнішністю?

Макс Барських: Мені важлива енергія людини та вчинки. Коли ти відкритий серцем і з найкращими намірами, зовнішньо ти стаєш набагато привабливішою людиною. Це дуже добре зчитується по усмішці, очам, куточкам уст, навіть мовчанню.

DOROFEEVA: Я помічаю особливості людини через те, як вона самовиражається. Часто в зовнішньому проявляється талант: у кольорі помади, добраних кедах, в якихось протиріччях в образі. Наприклад, стриманий ошатний лук + брудні кеди не викличуть в мене відчуття: «Ой, яка неохайна людина». Навпаки, для мене – це стиль, характер. Завдяки таким речам я можу сказати щось про людину: «вона креативна» чи «ось він не париться, що про нього подумають». Це дуже цікаво.

Надю, бувають некрасиві люди?

DOROFEEVA: Ні, бувають злі люди, які оцінюють, ображають і принижують інших. Хтось вигадав стандарти, яким всі інші мають відповідати. А хто це вирішив? Я радію, що світ змінюється, що зараз цінується природність і будь-який особистий прояв – це нормально.

Надю, ти переклала свої російські пісні українською мовою. Розумію, що важко давати собі оцінку. Сьогодні всі перекладають свої пісні. На твою думку, кому це вдалося найбільш органічно?

DOROFEEVA: Я одразу переклала пісню, яку випустила за тиждень до початку вторгнення – «Різнокольорова». І попрощалася з піснями, які писала до 22 лютого 2022 року. Почала створювати нові, тому що я тепер інакше відчуваю музику, а ті пісні, як на мою думку, вже не працюють. Але це моє ставлення.

Є купа різних думок: треба – не треба. Вважаю, кожен артист тут повинен відштовхуватися від власних відчуттів. Макс, наприклад, переклав свої пісні, бо їх дуже люблять українці. Знаю, що аудиторія дуже класно це сприйняла.

Зараз важливо давати людям змогу слухати класні якісні треки, слухати українське, зокрема, пісні, які вони люблять. Впевнена, це головне.

Що ти думаєш про людей, які продовжують слухати російськомовні пісні?

DOROFEEVA Не втрачаю надію, що люди врешті-решт відмовляться від російського. Я співаю на своїх концертах виключно українські пісні й бачу неймовірний відгук від аудиторії – людям вкрай важливо чути українське. Щодо тих, хто досі слухає російські пісні… Вважаю, що тут на нас, на артистах, лежить відповідальність – ми повинні так піднапружитися, аби повністю знищити російськомовний контент якісною українською музикою.

Макс Барських: Це вибір кожного, за який ми щодня платимо дуже велику ціну вже півтора року поспіль. Мені здається, що зараз завдання кожного артиста запропонувати настільки якісний, цікавий, багатогранний продукт на різний смак, щоб викликати інтерес в українського слухача, який досі віддавав перевагу російському продукту. Шлях трансформації слухових смаків досить нелегкий і тернистий. Але ж подивіться на першу сотку в українському Apple Music – вона докорінно змінилася з 24 лютого 2022 року.

Тобі було просто розпрощатися з російськомовним контентом?

Макс Барських: У мене є дуже багато російськомовного невипущеного матеріалу, який поступово українізується. Я вирішив дати цім пісням нове життя, нове звучання та нові сенси. На вас чекає дуже багато сюрпризів у альбомі «Зорепад», який я презентую вже 8 вересня. І скажу чесно, порівнюючи один і той самий матеріал, але різними мовами, сенси, які закладені саме завдяки українській мові мені, як автору, подобаються більше.

DOROFEEVA: Відповідно до того, як я бачила, що росія робить з моєю країною, які жахи чинить, прощатися ставало все легше й легше. Всі ті пісні залишилися «до», у минулому житті.

Кому в останній раз тобі хотілося плюнути в обличчя?

Макс Барських: Щонайменше усьому правлінню «ерефії» хотілося, хочеться та буде хотітися плюнути в обличчя.

DOROFEEVA: Давайте так, це міг би бути метафоричний плювок в обличчя декількох лицемірних людей. Але додам, що я все одно завжди прощаю

… а кого поплескати по плечу та обійняти?

Макс Барських: Кожного військового. Кожному з них ми зобов’язані життям. Завдяки їм ми маємо можливість прокидатися щоранку.

DOROFEEVA: Я плескаю по плечу всіх своїх близьких. Я взагалі люблю обійняти, поділитися своїм теплом. Зі своїми фанами я також завжди обіймаюся, тому що дуже вдячна за тепло, які вони мені дарують.