Вище за всіх: як пуанти зробили балерину непереможною? 

Колумніст Marie Claire Поліна Булат продовжує знайомити нас із дивовижним світом балету.

Поліна Булат

Говоримо "балет", думаємо "балерина". Але яка? Тонка дівчина в білій пачці, німфа у довгій напівпрозорій сукні, атлетична віртуозка у купальнику на голе тіло? 

Більшість одразу представить перший варіант, і це нормально. Класична, а точніше навіть класицистська традиція — найстійкіша на театральній сцені, і балеринська пачка — не просто костюм, а концептуально важлива лінія в архітектоніці класичного спектаклю.

Але чому у центрі уваги саме балерина? Адже першими професіоналами класичного танцю були чоловіки, вони блищали на сцені до початку 19 століття. На початку 20-го на весь світ гриміли імена солістів дягилевських «Російських сезонів», з середини століття — Рудольфа Нуреєва, який добряче попрацював, щоб вивести танцівника з тіні партнерки.

Читайте також: КУЛЬТУРНИЙ КОД ТАНЦЯ БАЛЕТА ДЕНИСА МАТВІЄНКА

Відповідь на це запитання шукайте в неозвученій частині будь-якої асоціації вище — пуантах. Пуанти - ексклюзивний привілей балерини, плагін, що розширив природні можливості її тіла. Сучасні хореографи давно не сприймають чоловіка, як підпору для танцівниці, дають усім рівні за сценічним часом партії. Але від дівчини завжди очікують на більше, публіка в тому числі.

Пуанти - це одночасно техніка та образ, трюк та поезія. У них танцівниця може імітувати політ, а може карбувати рухи, вбиваючи жорсткі шкарпетки туфель у планшет. Різати і колоти повітря або пливти по гладі сцени, не роблячи ніби й кроку. Вже 200 років пуанти тримають за танцівницею статус господині сцени, змінюючи своє значення, провокуючи нові завдання та виклики. Докладніше про них я розповім на telegram-курсі «Жіночі образи в балеті», а поки що пропоную пофантазувати: чи могла б звична розстановка сил колись змінитися?