Зустріч поколінь: інтерв'ю з Тонею Матвієнко та її мамою Ніною Матвієнко

Співачки Тоня Матвієнко та Ніна Матвієнко у спецпроекті до Міжнародного жіночого дня говорять про важливе та другорядне. Ділятися думками про сучасні жінки та жіночі секрети.
 
 

Без яких якостей жінці не обійтися у сучасному світі, а від чого варто відмовитися як від «атавізму»?

Ніна Матвієнко: У сучасному світі жінці треба, як кажуть, бути в часі. Тримати як і високий технологічний рівень освіченості, так і бути терплячою матір'ю. Ці дві рисі може поєднати в собі лише розумна жінка.

Тоня Матвієнко: Цілком згодна. І додам, що сучасна жінка не має сподіватися лише на думку, плани та гроші свого чоловіка. Розраховувати тільки на собі і свої сили — дуже гарна якість.

У дитинстві яку казкову історію вам читала мама наніч, а яку читали ви своїй донечці?

Н.М.: Я зростала у багатодітній сім'ї у селі, де було багато робити по господарству. Батьки просто падали з ніг під кінець дня, зазвичай уже було не до казок. Але своїм дітям я читала. І старшим синам, і Тоні. Потім уже цю спадщину я передала онукам Уляні та Ніні (старша та молодша доньки Тоні, ред.). До речі, Ніна вже і сама іноді приходить до мене з планшетом у руках і каже “Бабуся, ось я знайшла нову казку про козу, послухай” (усміхається ). Думаю, що казки – це гарна наука для дітей!
Т.М.: Один із найяскравіших спогадів з детства — це казка “Пеппі Довгапанчоха”. Настільки її полюбляла, що навіть коли казка закінчилася, мама додумувала щось своє. А з віком зрозуміла, що в житті вектор будь-якої історії можна змінювати так, як тобі того забажається, робити кожен свій день неповторним та особливим. 

До якого поради мами ви не дослухалися свого часу і тепер шкодуєте?

Н.М.: Так сталося, що у свої свідомі роки я навчалася у школі-інтернаті. Це було з 6 до 11 класу. Тоді нам мама хотіла шось розповісти про своїх бабусь та дідусів, але ми не розуміли, інколи просто уникали цих розмов. Зараз я дуже шкодую про це, бо не збереглася пам'ять про моїх пращурів. Хочу, щоб Тоня, якщо навіть зараз не сприймає мої поради, головне щоб вона їх запам'ятала. Колись мої слова їй можуть знадобитися.

Т.М.: Не треба губити собі і свою особистість та гідність, коли ти влюблена. Таку настанову давала мені мама, проте, свого часу колись чоловіки були у мене на першому місці, а вже я сама собі на іншому. Свій досвід я передаю старшій донці, щоб допомогти їй уникнути моїх помилок юності.

Чи є у вас сімейні реліквії, які ви передаєте з покоління в покоління?

Н.М.: Передаємо найкраще, що у нас є — це, звичайно, пісні. І фотокартки.

Т.М.: Так, це найкраще, що може закарбувати дорогоцінні моменти життя. Також ми з мамою увіковічили голос бабусі. Мама свого часу на платівку, а я ці записи трансформувала у енто-електронний проект Antonina project.

Ви пам'ятаєте якою була перша сукня вашої доньки?

Н.М.: У дитинстві Тоня дуже любила спортивні костюми - у неї їх було безліч. Проте, коли в її дитячому гардеробі з'явилося жовте плаття з шовку, вона стала найулюбленішим вбранням Тоні — в садочок одягала лише її. Для Тоні була велика трагедія, до сліз доходило, коли після прання ми не встигали попрасувати плаття і пропонували одягнути їй щось інше.усміхається ).

Т.М.: Так, я й досі у повсякденній житті віддаю перевагу більш зручному одягу, а сукні одягаю лише на урочисті події чи свята. Згадуючи малу свою Уляну, вона любила одну джинсову спідницю. Навіть зимою, коли приходили до садка, обов'язково переодягали її з зимових штанців у спідничку. А моя мала Ніна просто полюбляє пишні плаття. І вже знає, що на будь-яке свято вона отримує своє нове плаття. 

Якою була найбільш пам'ятна сукня з детства?

Н.М.: На дворі був 1991 рік. Тоні 10 років. Тоді вона зі мною вперше приїхала на гастролі в Америку, навіть ще й близько п'яти пісень з програми зі мною співала. Тоді я вже розуміла, що починається її солідна співоча кар'єра: її вітали, аплодували їй — ще було великим щастям та нагородою. Для цього виступи ми придбали їй голубе плаття. Але тут треба знати і рису Тоні - якщо їй не подобається річ - вона до неї і не доторкнеться. А тут усе співпало.

Т.М.: Уляна народилася у 98 році. Великих магазинів одягу не було. Пригадую ринок “Дитячий світ” на Дарниці, мені купили плаття: довге, майже до п'ят. Називала собі королевою. Їй було 6-7 років. Ходила в ній з ранку до ночі, навіть просто босоніж по вулиці (сміється ). А ось щодо Ніні, коли вона народилася, що найбільше мені запам'яталося — червоний сліп із квітами. Лікарі в один голос казали: “Яка у вас гарна дитина, мов квіточка”.

Над проектом працювали:

Стилізація образів: Ксенія Карпенка LOVE by Ksenia Karpenko @ love.fp

Фотограф: Софія Патріна @a_portrait_of_you

Make&hair: Лариса Добровольська @love.yourself.mua

Текст: Вікторія Метчер

Читайте також: АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЧ, ГРИГОРІЙ ГЕРМАН І ВОЛОДИМИР ОСТАПЧУК ГОТУЮТЬ особливий сюрприз до 8-го березня