3 іпостасі Мати Харі: танцівниця, куртизанка, шпигунка

140 років тому народилася знаменита виконавиця екзотичних танців, фатальна жінка та подвійний агент спецслужб Мата Харі, загадкова особистість якої досі хвилює мільйони людей. Про неї знято безліч фільмів, поставлено п’єси та мюзикли, написано книги та пісні. Її життя було настільки ж яскравим, наскільки і трагічним.

Маргарета Гертруда Зелле, відоміша під псевдонімом Мата Харі, народилася 7 серпня 1876 року у Нідерландах у Леувардені. Її батько володів капелюшним магазином, а також успішно інвестував у нафтовидобувну промисловість. До 13 років Маргарета відвідувала школу для найвищого стану.

Проте 1889 року батько розорився, а через 2 роки померла мати дівчинки. Маргарету відправили до міста Снек на виховання до хрещеного, яке вирішило віддати її до школи для виховательок дитячого садка. Дівчина мріяла про інше життя і втекла до свого дядька до Гааги. Втім, і з ним вона не вжилася під одним дахом.

У віці 18 років Маргарета одружилася з 38-річним армійським капітаном Рудольфом Мак-Леодом, з яким познайомилася за оголошенням у газеті. Незабаром вони переїхали до Індонезії, на острів Ява. Саме тут майбутня «Перлина Сходу» почала вивчати східну культуру та традиції.

Шлюб виявився невдалим: чоловік пив, бив та зраджував їй. Маргарета народила двох дітей, однак у ранньому віці помер син, а після розлучення Мак-Леод забрав собі доньку.

Не маючи коштів на існування, Маргарета вирушила шукати щастя до Парижа. Спочатку вона виступала як циркова наїзниця під ім’ям «леді ​​Греша Мак-Леод», а з 1905 починається її гучна слава виконавиці східних танців, що виступає під псевдонімом Мата Харі (у перекладі з малайської – «око ранкової зорі»). За однією з версій псевдонім вигадав один із її шанувальників мосьє Гіме, який влаштував виступ яванської танцівниці серед експозиції у своєму знаменитому музеї східного мистецтва Мюзе Гіме.

Мата Харі не вчилася танцям, проте пам’ятала, який вони мали успіх в Індонезії, тому вирішила спробувати себе на цій ниві. Її екзотичні рухи припали до смаку паризькій публіці, особливо її чоловічій частині, тим більше що в кінці номера танцівниця залишалася майже повністю оголеною. За вигаданою Мата Харі легендою «так було завгодно богу Шиве». Її танці стали зразком сучасного стриптизу.

Незабаром біля її ніг була вся Європа. Її запрошували виступати в найпрестижніші театри та салони. Їй посилав квіти італійський композитор Джакомо Пуччіні, а французький композитор Жуль Массне зізнавався, що почувається щасливим, дивлячись, як вона танцює. У той час Мате Харі приписували романи з цілим рядом високопоставлених політиків, військових та інших впливових осіб. Незважаючи на фінансову допомогу і дорогі подарунки, які вона отримувала від своїх коханців, вона нерідко відчувала потребу в грошах і неодноразово позичала. Говорили, що гроші йшли на карткові ігри, до яких Мата Харі була небайдужа.

Напередодні Першої світової війни Мату Харі звели із заможним німецьким банкіром, а потім запропонували співпрацювати з німецькою розвідкою. Їй було надано секретне ім’я Н-21. Швидше за все, німців залучили її широкі зв’язки та можливість вільно пересуватися Європою. Паспорт Нідерландів, які дотримувалися нейтралітету у війні, давав їй таку можливість. Проте її часті переміщення привернули увагу французької контррозвідки. Дізнавшись, що французькі спецслужби мають відомості про її роботу на Німеччину, Мата Харі сама з’явилася до них із пропозицією своїх послуг. Ті погодилися, але для перевірки у 1917 році її відправили до Мадриду з незначною місією. Там підозри в її шпигунстві остаточно підтвердилися: французи перехопили повідомлення німців про те, що агент Н-21, який зазнав перевербування, отримав нові інструкції і готовий їхати до Парижа, щоб працювати на Німеччину. На думку фахівців, не виключено, що німці спеціально розсекретили французькій стороні радіошифрування, щоб позбутися подвійного агента.

Мата Харі було заарештовано 13 лютого 1917 року за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини. На суді їй співчували, її колишні коханці надсилали прохання про помилування, але це її не врятувало. Суд засудив її до страти. Вирок був виконаний 15 жовтня 1917 року. За словами очевидців, Мата Харі сама встала біля розстрільного стовпа і не стала одягати на очі пов’язку, а останнє, що вона сказала, було: «Я готова панове!»

Статті по темі:

Принцеса Діана та принц Чарльз: історія нелюбові
Дівчата з Данії: історія художниці Герди Вегенер та її чоловіка Ейнара
Історія жінки: косметолог Надя Пайо

Повʼязані теми:

історіяювілейжінки

Євгенія Власенко

Редактор Marie Claire Ukraine

Вірю в силу слова, та його здатність торкатися сердець. Обожнюю писати про моду, цікаві бʼюті-знахідки, мистецтво та self made людей, які надихають підкорювати нові вершини.

Всі статті автора

Поділись: