«Самовірайтеся і кайфуйте від цього»: ексклюзивне інтерв’ю зі швейцарською співачкою Мішель Шапа для Marie Claire

Швейцарський автор-виконавець Michelle Shapa @michelle.shapa випустила свою першу авторську пісню цього року на словацькому лейблі після успіху її хіта Hurt в Ізраїлі. Мішель Шапа (Michelle Shapa) – талановитий автор-виконавець із Женеви (Швейцарія), яка лише після тридцяти років почалася займатися своєю музичною кар’єрою. Лише за рік Мішель встигла попрацювати з володарем премії «Греммі», резидентом ресторанної мережі «Buddha bar», знятися у швейцарському серіалі, взяти участь в ізраїльських ток-шоу, піти вчитися в женевській акторській школі, випустити п’ять пісень, три кліпи і не тільки. Якщо ви ще сумніваєтеся, що після тридцяти років немає сенсу починати музичну кар’єру чи ні освіти – ми постараємося переконати вас у зворотному. В ексклюзивному інтерв’ю для Marie Claire Ukraine Мішель Шапа розповіла про музичну кар’єру, про нову пісню «Miracles» та написання авторських пісень «на замовлення».

Нещодавно у вас вийшла нова пісня “Miracles” на словацькому лейблі. Як створювалася ця пісня та кому вона присвячена?

Моя авторська пісня “Miracles”, як і більшість моїх пісень, була написана протягом півгодини. Це пісня діви – войовниці (жінки-воїна). Вона говорить про те, що не можна завжди вірити в порожні обіцянки. Потрібно робити вибір, який завжди має бути спрямований на особистість. Вибирайте і вірте в себе, а не в чиїсь обіцянки про диво (Miracles). На момент саме цього усвідомлення і народилася ця пісня. Вона була написана у 2017 році, але реліз цієї пісні відбувся лише цього року. І зараз я готова поділитись цією піснею з вашими читачами.

Чи плануєте ви знімати відео на пісню «Miracles»?

Спочатку зйомки кліпу планувалися ще до того, як пісню було підписано на лейбл. Загалом, я прагну до того, щоб кліп був у кожного релізу. На жаль, світова ситуація змусила зрушити багато наших планів та зняти відео на пісню «Miracles» у тому форматі, який був запланований, на жаль, не виходить. Наразі я поки що не можу вилетіти до тієї країни, де планувалися зйомки. Ми розглядаємо альтернативні варіанти.

Назвіть три ваші пісні з вашого репертуару, які заспівали біс на вашому концерті. Які з них ви вибрали б і сказали: «People, це ХІТ»?

Гадаю, що «хіт» — це досить суб’єктивне поняття. Звичайно, є певні стандарти, які можна перевірити через результат: за допомогою радіо, телебачення та стриму пісні. Особисто для себе вибираю пісні інших артистів, які я вважаю хітом, але вони чомусь не входять до топ пісень. Щодо моєї творчості, однозначно, пісня «Miracles» — це ХІТ. Я люблю її співати у будь-якому настрої. Вона завжди підвищить вам самооцінку і після її прослуховування залишається відчуття, що ти Superwoman.
Я також дуже люблю виконувати пісню «Let it go». У ній також дуже сильний посил. У пісні співається про те, що треба йти до мрії, нікого не слухаючи, і бути впевненим у собі та у своїх цілях. Коли публіка співає з тобою ці слова, це блискавично сильно і доводить до мурашок.
Ще дуже люблю виконувати пісню I bite. Але цю пісню ще не випущено. Здогадайтеся за назвою, що вона.

Як у цей непростий час вам вдається записувати нові пісні та залучати дорогих саунд продюсерів?

Мені пощастило. Я маю свій саунд продюсер. Він перший, до кого я звертаюся, коли треба працювати над новою піснею. Він вірить і любить те, що я роблю, робота відбувається плавно. Багато інших саундів продюсери самі хочуть працювати зі мною. Тому дуже часто саме вони намагаються залучити мене до співпраці. Ще до пандемії COVID-19, я часто працювала дистанційно. Так як я часто подорожую багатьма країнами, у мене є улюблені студії звукозапису майже в кожній країні. Я завжди можу записати вокал і відправити продюсеру до будь-якої точки світу.

Якби не музика, то що? Які заняття, робота приносять вам радість, окрім музики?

Я з дитинства була артисткою, любила сцену. Але й багато іншого в мене виходило добре. Мені здається, у цьому й була проблема. Адже в який гурток я не пішла б, яким би спортом не займалася — у мене все виходило на дуже високому рівні. У дитинстві я заздрила тим дітям, про яких говорили: «Співає і нічого більше не вміє». І цих дітей розвивали лише у цьому напрямі. Вони працювали тільки над цим і точно знали, що співатимуть.
Так як у мене все виходило, мені складно було розібратися, чим я реально хотіла б займатися, крім музики. Сьогодні я розумію, що, можливо, «багатосторонні» таланти та інтереси – це великий плюс. Мені близько все, що пов’язано з музикою та кіно. Не виключаю можливості надалі багато зніматись у кіно. Зараз якраз навчаюсь у школі акторської майстерності у Женеві. Так само за освітою я банкір. Пропрацювала у цій сфері досить довго і, звичайно, у цій сфері був колосальний успіх.
Думаю, якщо відійти від артистичної сфери, мені вдається чудово організовувати людей.

Перш ніж ризикнути піти в незвіданий світ музики, у вас була стабільна робота в банку. Коли ви усвідомили, що ви визначилися, що варто ризикнути і кинути престижну роботу?

Коли мені виповнилося XNUMX років. Я прокинулася і зрозуміла, що зараз я не зробила жодного кроку у бік виконання своєї мрії. З того дня я точно знала, що так не може продовжуватися. Не хочу прокинутися через двадцять років і зрозуміти, що я не дала собі шансу на те, щоб здійснити свою мрію, якою нереальною вона здавалася б іншим.
За останній рік я встигла випустити п’ять пісень, три кліпи, знятися у серіалі та працювати зі світовими продюсерами. І це лише за рік.

Зараз не шкодуєте, що колись залишили стабільну роботу? Адже шоу-бізнес у світі «коштує» через пандемію, концертів немає та немає завтрашнього дня для музикантів. Багато музикантів навіть змінюють сферу своєї діяльності саме зараз.

Я шкодую, щодня про те, що не почала рухатися у правильному напрямку десять років тому. Думаю про те, скільки всього я встигла б зробити, почавши раніше. Але я також не слухаю людей, які кажуть мені, що я вже пізно розвиваю свою музику. Сьогодні є багато прикладів людей, які досягли успіху в різних діяльностях і яким давно за тридцять. Коли люди в тебе вірять, і ти віриш у себе, рухаєшся в правильному напрямку — то все можливо. Пандемія, звичайно ж, змушує цей процес тривати довше, ніж було заплановано. Але я дуже цілеспрямована, тому мене це не лякає.

У вас напевно є мрія, але не говоритимемо про неї, доки не збулася. Які мрії вже справдилися?

Мої мрії часто справджуються. Не говоритимемо про гроші. Півроку тому мені захотілося знятися у кіно. Через два місяці мене взяли на зйомку одного швейцарського серіалу, який вийде наступного року. Роль не велика, але це початок, і це круто. Я також мріяла просочитися енергією публіки, яка співає і танцює під мої пісні. І це траплялося багаторазово за останній рік – навіть у момент пандемії!
А ще я рік не могла знайти менеджера, який розумів би мене у всьому і постійно підтримував, а для мене це дуже важливо. І ось незадовго до Нового року він знайшов мене сам. І я щаслива! Відчуваю постійну турботу і те відчуття, коли в тебе та твою творчість вірять. Так можна й гори згорнути.

Читайте також: ПОДАРУНКИ НА ВЕСЬ РІК

Скільки років ви написали свою першу авторську пісню, і кому вона була продана?

Першу пісню я написала у дванадцять років. Мій найкращий друг тоді грав на гітарі, і ми в домашніх умовах записали пісню Its the end. Мої вокальні дані тоді залишали бажати кращого, але я зберігаю її досі. Через два роки я записала цілий альбом у рок жанрі, але тоді все це записувалося тільки «для себе». Коли до мене звернувся володар премії Греммі David Morales і попросив написати пісню, то я відразу погодилася. Мені було XNUMX років. Я відразу ж попросила його зробити пісню спільною. Продавати її я не хотіла, і він сам хотів працювати саме зі мною. Пишаюся цим досягненням.

Щоб ви порадили авторам пісень-початківців. Як навчитися писати пісні так, щоб вони були потрібні?

Мені здається, сьогодні є різниця між тим, що потрібне, і тим, що сам автор хоче висловити у своєму творі. Людям подобаються мелодійність та прості ритми. Я все ж таки прихильник творчості, яка повністю відображає мій внутрішній світ. Думаю, що треба думати про те, щоб мелодія була catchy, врізалася в пам’ять та підсвідомість. Текст, на мою думку, завжди повинен передавати стан артиста, його погляд на ситуацію, його ситуацію в житті.
Нещодавно прочитала книгу Курпатова «Червона пігулка». Там він говорить про те, що якщо ти хочеш досягти успіху, то ти повинен відмовитися від того формату, який виражає твоє бачення. Ти повинен думати про те, що відчувають інші люди, і як зробити так, щоб викликати в них емоції, інакше, якщо ти тільки висловлюєш себе – це ні до чого не приведе. Можливо, з боку психології це вірно. Тим не менш, я люблю ламати стигми: самовиражайтеся та кайфуйте від цього. Ваш настрій, посил та реальні емоції не можуть залишитися непоміченими. А якщо артист пише текст пісні, не проживши цю ситуацію в реальному житті, думаю, це відразу можна розпізнати. У такому разі немає жодної різниці: людина це написала чи комп’ютер. Погодьтеся, різниця буде.

Розмову вів: Віталій Шуляр

Переклад українською: Віталій Шуляр

Фото надане: менеджментом артиста https://michelleshapa.com/