UA
RU

10 цікавих фактів про Нобелівську премію

Редагувати переклад
Незабаром, 10 грудня, відбудеться вручення Нобелівської премії, якій відзначається видатний внесок у галузі хімії, фізики, літератури, зміцнення миру та фізіології чи медицини.

10 цікавих фактів про Нобелівську премію-Фото 1

1. В 1888 Альфред Нобель прочитав у газеті власний некролог під назвою «Торговець смертю мертвий» (він винайшов динаміт і володів заводом з виробництва зброї). Це була прикра помилка репортерів, тому що насправді помер старший брат Альфреда – Людвіг. Але цей випадок змусив замислитися Нобеля, який слід залишить в історії. Після цього він змінив свій заповіт, де виклав принципи вручення премії та категорії нагородження.

Доходи від вкладень повинні належати фонду, який щорічно розподілятиме їх у вигляді премій тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству... Зазначені відсотки необхідно поділити на п'ять рівних частин (хімії, фізики, літератури, зміцнення миру та фізіології чи медицини, —). прим. автора)… Моє особливе бажання полягає в тому, щоб при присудженні премій не бралася до уваги національність кандидатів…» — із заповіту Альфреда Нобеля.

2. За присудження Нобелівської премії у різних галузях відповідають різні організації. Згідно з інструкціями Нобеля, відповідальним за присудження премії миру став Норвезький Нобелівський комітет. Пізніше були визначені інші організації: Каролінський інститут присуджує премію у галузі фізіології або медицини, Шведська академія отримала право присуджувати премію з літератури, а Шведська королівська академія наук відповідальна за присудження премій з фізики та хімії

3. Прийнято вважати, що економіка також є областю присудження Нобелівської премії, але вона була зазначена у заповіті Нобеля. З 1969 року з ініціативи Банку Швеції присуджується премія з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля, яка неофіційно називається Нобелівською премією з економіки. Вона присуджується на тих самих умовах, що й інші нобелівські премії.

4. Премія може бути присуджена посмертно, це правило прийнято 1974 року. Однак якщо претендент був живий у момент оголошення про присудження йому премії, але помер до церемонії вручення — премія за ним зберігається. До цього премія двічі присуджувалася посмертно: Еріку Карлфельдту у 1931 році та Дагу Хаммаршельду у 1961 році.

5. У 2011 році правило про нагородження посмертно було порушено, коли за рішенням Нобелівського комітету Ральфа Стейнмана було висунуто на нагородження Нобелівської премії з фізіології або медицини, через 3 дні з дня смерті. Нобелівський комітет на момент оголошення рішення про присудження премії не отримав інформації про його смерть та вважав його живим.

Читайте також: ЧОГО ВИ НЕ ЗНАЄТЕ ПРО НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ 2017?

6. Запити на номінування кандидатів розсилаються Нобелівським комітетом приблизно трьом тисячам осіб: дослідникам, науковцям цієї галузі. Для присудження Премії Миру запити надсилаються урядам, професорам, ректорам, особам, нагородженим Премією Миру. Комітет номінує близько 300 лауреатів, імена яких не оголошуються, та номінантам про факт висування не повідомляється. Вся інформація про висунення на премію залишається секретною протягом 50 років

7. Нагородження відбувається щорічно, 10 грудня, у столицях двох країн – Швеції та Норвегії. У Стокгольмі премії з фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та економіки вручаються королем Швеції. В Осло, у присутності короля Норвегії та членів королівської сім'ї, головою Норвезького нобелівського комітету вручається Премія Миру.

8. Сервіз для Нобелівського банкету було замовлено за 1,6 мільйона доларів до 90-річчя Нобелівських премій у 1991 році. Він складається з 6750 келихів, 9450 ножів та виделок, 9550 тарілок та однієї чайної чашки. Остання – для принцеси Ліліани (1915-2013), яка не пила кави. Чашка зберігається в спеціальній коробці з дерева з монограмою принцеси. Блюдце від чашки було викрадено.

9. Премії (крім премій світу) можуть присуджуватися лише один раз, але в історії зустрічалися винятки із цього правила. Лише чотири особи удостоєні нобелівської премії двічі: Марія Склодовська-Кюрі (з фізики в 1903 та з хімії в 1911), Лайнус Полінг (з хімії в 1954 та премія миру в 1962), Джон Бардін (дві премії з фізики в 1956) і Фредерік Сенгер (дві премії з хімії, 1972 і 1958).

10. Згідно §5 статуту Нобелівського фонду, премія взагалі може нікому не присуджуватися, якщо члени відповідного комітету не знайшли гідних робіт серед висунутих на здобуття. І тут призові кошти зберігаються до наступного року. Якщо ж і наступного року премію не було вручено, кошти передаються до закритого резерву Нобелівського фонду

Автор тексту: Ніка Єгорова

Статті на тему