#bookshelfy: KHAYAT, музикант

Музикант KHAYAT порівнює необхідність читати з бажанням подорожувати, тому що книги активують нашу уяву і дарують дуже схожі відчуття інтересу та захоплення новим. Про свої книжкові вподобання та книжкову поличку він розповідає у рубриці Marie Claire.

Я виріс у батьківщині, де книжки займають особливе місце у вихованні та читанні завжди було невід'ємною частиною моєї життя. У ранньому детстве у мене не було добровільного бажання читати, але все змінилося, коли мені випадково трапилася книга про Гаррі Поттера. Саме тоді і почалася моя дружба із літературою. У 2010 році навіть став «Найкращим читачем України», але цей факт, звичайно, не робить мене фанатиком (сміється). Десь у 13 років я зрозумів, що читання це круто саме коли ти читаєш щось справді цікаве. Тому я і зараз дуже прискіпливий щодо вибору чтива, не можу сприймати все підряд.

Зараз я буду говорити як педагог, але читання це один з найкращих інструментів для тотального прогресування особистості. Бажання читати не має бути нав'язане, адже тоді це просто марна трата години, насильства над собою. Коли ти знаходиш «своє» чтиво, поринув, ти починаєш змінюватися буквально на очах. Вважаю, що саме завдяки читанню, я психологічно подорослішав на багато раніше за своїх однолітків. 

Книга яка перевернула життя. Я божеволію від якісної поезії. Збірка Йосипа Бродського стала моїм своєрідним понуренням у суворий реалізм та основоположницею моєї любові до поезії як до жанру в принципі. Це той випадок, коли читаючи, відчуваєш як формується твій світогляд, як ти розвиваєшся, адже саме після появи цієї збірки на полиці я і почав писати свої власні вірші.

Книга-«старожила» на вашій поличці. Діти герої. І. Гончаренка. Ця книга старша за мене і виглядає як перемотань, поранень воїн, адже це була одна з найзачитаніших книжок дитинства моєї мами. Книга заснована на реальних подіях, життєписах учасників Великої Вітчизняної Війни і вона стала для мене справжнім відкриттям та розширенням читацьких горизонтів, адже до неї мені хотілося читати переважно фантастику. Чесно кажучи, було важкувато сприймати прочитані, адже ставало жахливо від усвідомлення того, що це не якісь вигадані історії, а покладені на сторінки долі дітей.

Книжка для «дорослих», яку дуже кортіло читати у дитинстві. «Довідник лікарських рослин» був моєю улюбленою «дорослою» книгою, адже моя бабуся лікар і це не могло не вплинути на мої вподобання. Пам'ятаю, як частенько брав цю книгу і йшов збирати якийсь бур'ян, вдаючи наче це саме рослини з книжки та намагався варити якісь відвари, поки нікого не було вдома, за що потім отримував прочуханів.

Найдивніша книга на поличці. 48 законів влади Роберта Гріна. Насправді, я не фанат «книжок-солянок», які зазвичай схожі на звалку газетних статей у ефектній обкладинці, але дана робота мене справді зацікавила. По суті, це конкретні системні закономірності, підкріплені фактами з історії, політики тощо. Ця книга не типова для мене, але я люблю коли прочитані можна застосувати у повсякденній житті і вона є саме таким носієм інформації.

Книга, яку ви прочитали вже 10 разів, не факт, що ще 10 разів не перечитаєте. "Kite Runner" by Khaled Hosseini (читавши мовою оригіналу). Неповторна здатність автора залучати читача до подій та деталізована передача атмосфери кожної сторінки не можуть не зачепити. Реалістично до мурах. Ця книга допомагає мені не забувати про те, що завжди варто бути Людиною. Чи не завтра, не колись потім, а саме зараз. Парадокс цієї книги в тому, що з кожним разом я знаходжу щось нове, а після прочитання повністю відсутнє відчуття читацької ситості. Це і змушує мене періодично повертатись до неї. 

Книжка для «читця за викликом». (У фільмі «Чтиця» актриса Міу-Міу грає «чтицю за викликом». Якби у вас була можливість скористуватися схожою послугою. Кого б ви викликали і що попросили почитати?) Я б хотів послухати вірші Володимира Маяковського у прочитанні Сергія Бодрова. Мені здається, що це було б дуже точно поєднання. 

Книга, яку ви хотіли б додати на поличку. Залюбки додам збірку поезій Віри Полозкової. Дуже чуттєва, «трушна» поетеса. Хочеться «нової крові» поряд із затертими до дір М. Цвєтаєвою, О. Блоком, але чомусь мені не щастити з сучасниками, які справді запали б у душу. Тому я перебуваю у постійному пошуку. 

Читайте також: #BOOKSHELFY: ІРИНА ДЖУС, ДИЗАЙНЕРКА БРЕНДУ DZHUS, FASHION-СТИЛІСТКА