Small Talk: Марина Кошкіна, актриса, виконавиця головної ролі у фільмі «З зав'язаними очима»

Спортивна драма Тараса Дроня «З зав'язаними очима» вже вийшла в український прокат і доступна у форматі для людей із порушенням зору (з мобільним додатком Earcatch). Головну роль у фільмі зіграла володарка кінопремії «Золота Дзиґа» за найкращу жіночу роль Марина Кошкіна. Фільм переміг у конкурсі дебютних фільмів на Варшавському кінофестивалі, отримав приз FIPRESCI за найкращий понометражний фільм на Одеському кінофестивалі. Сьогодні Марина відповіла на запитання Marie Claire.

Чому варто подивитися цей фільм?

Тому що це історія, яка стосується шкірного і може статися з кожним з нас! (Посміхається.) Ми йдемо у кіно, щоб щось почувати! Ми йдемо у кіно та бачимо собі, порівнюємо свою життя та життя героїв, за якими слідкуємо! Наша історія про можливість жити щасливою життям після втрати найдорожчого, що було. Чи маємо право на це? Як важливо жити так, як хочеться, а не так, як хочуть інші люди та чекають від тебе певної стереотипної поведінки.

Варто йти, щоб подивитись, як моя героїня б'ється не тільки на рингу, а ще сама з собою, як і кожний чоловік у цьому житті. А битися вона вміє!

Варто йти, щоб ще раз упевнитися в тому, що жінка — це велика сила, яка витримає та зможе зробити будь-що заради іншого людини. Стільки в нас любові та страху! Я хочу, щоб люди, які прийдуть до нас у кіно, почули, що вони не єдині такі, бо кожний чоловік схожий на іншу і проблеми ті самі, але є шанс щось змінити на краще, коли маємо можливість побачити собі в інших!

Варто йти! Буде романтично, красиво, страшно, чуттєво, одиноко і не одиноко в ту саму годину!

Варто йти, щоби почувати і знайти щось своє в цій історії!

Як ви готовилися до ролі?

Мені пощастило, бо мав можливість готуватися 6 місяців до ролі! Ця година використовувала максимально! Тренування у залі та психологічна підготовка. Я дивувалася бої відомих бойчин ММА, слідкувала за їх поведінкою. Потрібно було повністю поринути в цей спортивний світ, щоб навіть спортсмени повірили, що я справжня спортсменка! Такі були цілі та завдання. Зробила все, що було можливо і зараз компліменти від професіоналів за свої бої! Кажуть, що повірили! (Посміхається.)

Чия думка для вас важлива щодо цієї стрічки?

У мене є певний круг людей, яким я довіряю і вони знають мене ще з тих годин, коли все починалось. А точніше, то коли ще нічого не було! Вони слідкують за моїм творчим розвитком! Їхня думка для мене важлива. Вони і похвалити можуть, і посварити, а найцінніше — це поради та враження! Мені цікаво прочитати чи почути розбір нашого фільму професіоналами, кіноекспертами, які зроблять це суттєво, а не так, як зазвичай пишуть. Понравилось або не понравилось, і все це загальними словами, а конкретики нуль. Я в такі моменти думаю, що люди, які так пишуть просто неосвічені чи ліниві! Бо в кожній роботі, якщо ти її професійно розбираєш можна знайти те, що зачепило і те, що не зачепило! Але і це не так важливо для мене! Бо ж ми робимо кіно для людей та про людей, які прийдуть у кінотеатр, заплатять 200 грн за квиток і будуть дивитися нашу історію!

Для мене головну думку стрічки викладає товариш загиблого на Сході хлопця головної героїні. Коли він розповідає, що йому немає місця у сучасному світі, який не живе війною. Яку сцену ключовою вважаєте ви?

Для мене ключова сцена з щоденником, який моя героїня не відкриває, щоб прочитати, що він там написав! Саме в той момент вона вирішує його відпустити назавжди, знаючи, що Він завжди буде поруч, як той Ангел, котрий оберігає і хоче щасливої ​​для неї життя! Вона саме тут нарешті отримує внутрішній спокій і право жити далі! Не буду спойлерити більше, приходьте, і все побачите!

Чому навчилися у героїні ви? Що привнесли ви у її образ?

Навчилася більше цінувати свою життя і більше радіти йому, хоча це не завжди виходить, бо якби можливо було раз і назавжди зцілитися від душевного болю, то кіно, театр, психотерапевти не потрібні були б! Цей фільм постійне нагадування про те, що люди, які пішли від нас на той світ точно не хочуть, щоб ми жили весь час у скорботі і минулому! Вони нам кажуть: треба рухатися вперед! Живи, поки маєш цей шанс! Від мого батька немає вже 10 років і думаю, що він точно б цього хотів!

Фото надала пресслужба

Читайте також: IN OR OUT «НЕ ГОДИНА ПОМИРАТИ»: РЕДАКЦІЯ MARIE CLAIRE ОБГОВОРЮЄ ОСТАННІЙ ФІЛЬМ ПРО ДЖЕЙМСА БОНДА