Євакуація іноземців: чи справді є расова дискримінація на українських кордонах?

Низька закордонних ЗМІ рясніла матеріалами про расизм, ксенофобію та дискрфмінацію щодо іноземців, які намагаються евакуюватися з України. Чи це так?

Кореспондентка ВВС, яка висвітлює питання міграції, у матеріалі розповіла, що іноземним студентам у Львові не дозволили сісти на потяги, які курсують до західних кордонів України. Журналісту Deutsche Welle іноземні студенти на польському кордоні скаржилися, що колір шкіри мешкав їм під час евакуації.  

2 березня Суми прокинулися від потужного ракетного удару по території Державного ліцею-інтернату "Кадетський корпус" ім. І.Харитоненка) та військової кафедри СумДУ. Наступного дня надвечір було бомбардовано інфраструктурні точки міста, у тому числі ТЕЦ та підстанцію. В результаті чого Суми залишилися без електрики, водопостачання та частки мобільного зв'язку. Через авіаобстріли район Хіммістечка, де розташовані гуртожитки Сумського державного університету також залишилися без водопостачання та електроенергії. На момент евакуації у гуртожитках університету перебувало близько 1 іноземних студентів. До евакуації долучилися адміністрація університету та волонтери. Докладніше як це відбувалося розповіла Тетяна Майборода, координаторка СумДУ з питань іноземних студентів. У мирну годину Тетяна обіймає посаду заступниці директорки Інституту бізнесу, економіки та менеджменту СумДУ з координації співпраці з іноземними інституціями та по роботі з іноземними студентами.

Тетяна Майборода

Як ви сприйняли новину про напад, як відреагували студенти?

Не можна бути готовим до війни. То був шок. Однозначно. Незважаючи на те, що про можливість нападу говорив увесь світ. Звичайно, у студентів був страх і відчай, адже першого ж дня російські танки та армія були у передмісті Сум по всіх напрямках, і виїхати з міста, а особливо організувати виїзд такої великої кількості іноземних студентів (у СумДУ їх на момент початку вторгнення було понад 1) не було можливим. І це було страшно.

З яких країн та на яких спеціальностях навчаються іноземні студенти в СумДУ?

У СумДУ навчається майже 2 000 студентів із 50 країн світу. Найбільша кількість студентів з Індії, Нігерії, Танзанії, Гані, Турції, Кенії, Руанді, Еквадору, також є представники Великої Британії, Ірландії тощо. Найчисельніша група – це студенти спеціальності “Медицина”, також “Комп'ютерні науки”, “Менеджмент”, “Міжнародні економічні відносини”, “Економіка” тощо. Також на момент вторгнення було багато студентів підготовчого відділення. Певна кількість студентів залишила територію України до початку війни.

Як було організовано допомогу та евакуацію студентів?

Університет, його комплекс громадського харчування та багато його співробітників приєдналися до допомоги. З власних резервів доставляли продукти, воду до гуртожитку. Реагували на конкретні звернення окремих студентів про допомогу. Дякуємо нашому секретарю міської ради Олегу Резніку, також його команді Першого Сумського гуманітарного штабу — вони просто неймовірні, щодня організовували доставки: харчування, молоко, яйця, м'ясо, крупи. Були надані контакти психологів СумДУ, у тому числі англомовних, для підтримки студентів. Після бомбордування підстанції та відключення міста від електрики, води та зв'язку студентам було дуже важко, незважаючи на всю підтримку, яку ми намагалися їм надати. Вони були у паніці. Вони боялися за свої життя і просто вимагали відправити їх додому. Євакуація мала відубитися 7 березня, але російська сторона зірвала домовленості. Студенти були дуже пригнічені цим. У ніч на 8 березня оголосили про створення «зеленого коридору». Все відбувалося дуже швидко. Євакуювати безліч студентів у такий стислий термін, коли кожен хоче першим сісти в автобус і нарешті виїхати з міста було дуже складно. За координації нашої ОДА, МЗС, посольств деяких іноземних держав, зусиллями ректора Василя Карпуші та співробітників університету, які залишилися у місті Суми, це таки вдалося. Для першого етапу студенти почали сідати до автобусів о 7-й ранку, і виїхали колоною з Сум після 10-ї. Інший етап евакуації розпочався цього ж дня о 13-ій, через що вони дуже хвилювалися. Через дві години автобуси іншого етапу таки рушили і ми змогли нарешті видихнути.

Чи всі студенти бажають залишити Україну?

Були студенти, які не хотіли полишати Суми, але таки їх умовили. Мені запала фраза нашої студентки з Еквадору: “Нас семеро той собака, без якого я не поїду.«

Студенти, особливо студентські лідери країн допомагали зі своїми співгромадянами, адже інформацію та інструкції треба було поширювати швидко та чітко, дотримуватися логістики. Деякі шукали приватні авто для виїзду, чим змогли зменшити наванатаження на автобуси. До початку відвертих бомбордувань міста студенти приєднувалися до волонтерства, допомагали коштами, теплими промовами.

У нас були деякі студенти, які не хотіли полишати Суми, але ми таки їх умовили.

Як налагоджено зв'язок з їхніми рідними?

Це окрема історія. Це був окремий шмат роботи. Бо ви розумієте, що таке заспокоїти чи знайти слова для батьків, яких нічого не може заспокоїти, бо їх діти у зоні бойових дій, у місті, де падають бомби. До мене кожного дня зверталися із запитаннями: «Коли ви вивезете наших дітей? Чому ви їх не вивозите? М спілкувалися особисто, робили zoom-зустрічі, працювали через батьківські комітети по країнах (де такі є, як, наприклад, Танзанія, Нігерія).

Сьогодні мені зателефонувавши тато нашого танзанійського студента, дуже дякував і сказавши, що його син обов'язково повернеться до СумДУ, до нашого прекрасного міста, щоб отримати освіту і стати лікарем. Це було неймовірно. Після всіх складних телефонних та онлайн розмов.

Мабуть, ми таки щось робили правильно. І в нашому університеті, і людях є щось особливе.

З якими проблемами виникли під час евакуації?


Євакуація в умовах війни, що призвела до перебоїв із зв'язкою, постачанням тепла, електрики – це не просто. СумДУ має кілька локацій із гуртожитками, де мешкають іноземці. Незважаючи, на наші заклики знаходитись у певному кампусі гуртожитку, студенти все одно «мігрували» у пошуках кращих умів — перебиралися на квартири чи у будинки до друзів. Зібрати та організувати таку кількість студентів у такий стислий термін… Проконтролювати. Бути зі всіма одночасно на зв'язку. Тяжко, практично неможливо. Та ми вистояли.

За нашими підрахунками за перший день евакуації ми вивезли понад 1 400 студентів СумДУ, які на той момент ще знаходились у місті. А крім цього ще були іноземці, які проживають у Сумах, їхні сім'ї, студенти СНАУ та СПДУ. Ми це зробили. І це найголовніше.

Як вам може допомогти кожний з сумчан та не сумчан?

Сумчани допомагали. Було багато різної інформації, ви знаєте, як це розганялося у деяких світових ЗМІ. Що іноземні студенти без їжі, без води, на холоді і нікому немає до них діла... Долучалися і волонтери, і коллеги (деякі навіть борщ їм удома варили), і просто небайдужі українці. Сумчани виявили собі дуже людяними, в принципі, якими ми є. Не сумчани також допомагали, підказували на вокзалах та на кордонах, де черги для іноземців та допомагали з будь-яких інших питань.

Чим ще можуть допомогти? Зробити все, щоби іноземні студенти повернулися до СумДУ. Наші студенти також тут багато чого позбавили, як, власне, і українці, які змушені позбавляти свої домівки через вторгнення Росії. Іноземці хотіли і хочуть отримати освіту в Україні. Тож відбудова інфраструктури, іміджу, світу — спільна робота, яка чекає на нас у недалекому майбутньому, я сподіваюся. 

Сьогодні після всього пережитого, я запитала у нашої студентки з Руанді, у червні вона вже мала б закінчити наш університет і отримати диплом лікаря (6 років навчання), а зараз безпечно добралася до Тернополя і завтра прямуватиме на кордон із Угорщиною: “Які твої найбільші страхи та занепокоєння зараз, після того, як тобі вдалося евакуюватися з Сум?” І мене найбільше вразило, що це був відповідь не про те, як же я закінчу навчання і маю диплом. Вона сказала: “Я хочу, щоб не бомбили мій улюблений університет та житло людей у ​​місті, яке стало нам другою домівкою". 

У кожного на цій війні свій фронт. А потім буде перемога. І ми обіймемося. З нашими дітьми-студентами тут у Сумському державному університеті України.