7 книг лауреатів Нобелівської премії з літератури

Ці книги потрібно прочитати обов'язково!

Присудження Нобелівської премії з літератури — одна з найголовніших подій у світі літератури і щороку всі любителі книг з нетерпінням на нього чекають. Сам Альфред Нобель заповів вручати премію за «найвидатнішу літературну роботу в ідеальному напрямку», а не за тиражі та популярність. Але все ж таки поняття «книга-бестселер» існувало вже на початку XX століття, а обсяги продажів частково говорять про майстерність та літературну значущість письменника. Ми розповімо вам про сім книг лауреатів Нобелівської премії, які самі прочитали і вам радимо!

Кадзуо Ісігуро «Не відпускай мене»

@vp_oloti

Кадзуо Ісігуро, британець японського походження, отримав Нобелівську премію у 2017 році як письменник, «який у романах великої емоційної сили розкрив прірву під нашим ілюзорним почуттям зв'язку зі світом». І це дуже точно описує творчість письменника.

Про книгу неможливо розповісти без спойлерів, за які час би ввести кримінальну відповідальність, тому ми постараємося без них. Тридцятирічна Кеті згадує своє дитинство в особливій привілейованій школі Хейлшем, яка сповнена недомовок і прихованої загрози. Це історія про кохання, дружбу, це своєрідне визначення метафори «служити всім життям».

Вільям Голдінг «Володар мух»

@annette_bookblog

Про те, що Вільям Голдінг нагороджений Нобелівською премією, я дізналася після прочитання цієї книги. Здорово, подумала я, адже Голдінг справді її заслуговує, а твір став одним із моїх коханих. Правда, складно давати йому таке визначення, тому що в «Володарі» описані досить жорсткі моменти (їх мало, але вони є) і до головних героїв ти відчуваєш не найтепліші почуття.

«Повелитель мух» розповідає нам про вихованих старанних хлопчиків, які волею випадку (точніше волею авіакатастрофи) опиняються на безлюдному острові. Але виховані хлопчики виявляються не такими вже й хорошими, адже забувають про любов і милосердя. Дуже шкода, що в Україні книга не входить до шкільної програми, для дітей такого віку вона буде набагато зрозуміліша, ніж багато інших творів, від яких у принципі можна зненавидіти читання. Але навіть якщо ви далеко не школяр, то радимо познайомитись із творчістю Голдінга.

Спойлер: мух у книзі не буде, ну принаймні у прямому їхньому розумінні.

Джон Стейнбек «Гронки гніву»

@alenysh___

Джон Стейнбек — лауреат Пулітцерівської та Нобелівської премії — відомий і шанований багатьма книгами: «Грони гніву», «На схід від раю», «Про миші та людей», «Зима тривоги нашої». На сьогоднішній день «Грони гніву» входять до навчальних програм у багатьох школах та коледжах США. Але цікавий той факт, що у 70-80-х роках роман був заборонений у деяких школах Америки через використання вульгарних слів.

Дії відбуваються за часів Великої депресії і розповідають нам про життя сім'ї фермерів, які змушені залишити свій будинок через посуху та економічні труднощі та переїхати до Каліфорнії у пошуках кращого життя. Написана книга простими невигадливими словами без особливих вишукувань, але це анітрохи не зменшує її літературної цінності.

Ернест Хемінгуей «Старий і море»

@stary_lev

Повість Хемінгуея давно стала класикою, яку має прочитати кожен. Ця книга розповідає про самотнього старого Сантьяго, який все своє життя займається рибальством і мріє зловити ту саму рибину. Історія присвячена героїчному стоїцизму та величезній силі волі, вона вчить нас, що навіть програючи, людина має зберігати мужність та гідність. Не у всіх це виходить і ми часто здаємося, впадаємо у відчай і зневіру, але старий Сантьяго — приклад справжнього стоїцизму.

Всі ми читали цей твір у школі, ну або принаймні намагалися, але на той час він міг здатися нудним і незрозумілим. Навіщо писати про рибалку, його роздуми та полювання за рибою мрії? Але є книги, які потрібно перечитувати і знаходити в них справжній глибокий зміст, «Старий і море» — саме така книга. У кожного має бути "своя велика риба", але нікому по дорозі не уникнути "акул", які на цю рибу зазіхають. 

Джордж Оруелл «1984»

@annette_bookblog

Ерік Артур Блер, який ховається за псевдонімом Джордж Оруелл, письменник гострого іронічного розуму. За своє недовге життя він створив безліч творів, з яких особливою популярністю користуються «1984» та «Скотний двір». Дії в антиутопії відбуваються у Лондоні 1984 року, коли весь світ поділений на три частини: Океанія, Востазія та Євразія. Головний герой - Уїнстон Сміт - працює в міністерстві правди і є членом зовнішньої партії. Він не поділяє партійну ідеологію і в глибині душі дуже сумнівається в самій партії, але на людях цього не показує. Щоб випустити пару, він веде щоденник, у якому викладає всі сумніви.

Антиутопії хороші тим, що занурюють нас у вигаданий світ, але при цьому лякають схожістю з навколишньою дійсністю. Після прочитання мимоволі виникає запитання: «А це точно було написано у 1948?» І ще в голові виникає думка, що сам Оруелл мав якийсь пророчий дар…

Володимир Набоков «Лоліта»

@karpenko2000

«Лоліта» — визнаний шедевр світової літератури XX століття, найвідоміший твір Володимира Набокова, який, однак, викликають неоднозначні відчуття і був навіть заборонений у Радянському Союзі. "Лоліта" - третій американський роман письменника, перекладений пізніше на російську, підніс письменника на літературний Олімп і викликав скандал з обох боків океану. У творі торкається дуже складна тема, тема педофілії. Але люди, які прочитали роман, діляться на три категорії: перші плюються і не розуміють, чому це вважається шедевром; другі співчують головному герою та його «хворому коханню»; третє розуміють книгу, але автора за її написання чомусь ненавидять. А до якого табору відносите себе ви? 

Френсіс Скотт Фіцджеральд "Великий Гетсбі"

@annette_bookblog

Бурхливі двадцяті роки минулого століття – час розкішних вечірок, сухого закону та легких грошей. У пошуках мрії молодий Нік Каррауей приїжджає з бідного Середнього Заходу до чарівного місця, де всі мрії збуваються — Нью-Йорк. Переслідуючи свої цілі, він оселяється по сусідству з відомим багатієм Джеєм Гетсбі, який також славиться на всю Америку пишними вечірками. Потрапивши у світ багатіїв, у яких гроші ллються рікою, як і випивка, хлопець пише книгу. Про що? Ось тут і починається все найцікавіше.