Антропологія музики

Все має відповідати своєму годині, музика так само.

Важко собі уявити суспільства, які живуть у галасливих та перенасичених містах, але їхня музика є абсолютно протилежною до цього стану. Можливо, саме тому в Україні останніми роками відбувається розквіт електроної музики, а молоді люди експериментують із написанням власних композицій. У такій музиці часто відображається вся наша постіндустріальна епоха та бентега інформаційного світу. У тому як вона написана, з чого складається, яка її драматургія, і як під неї танцювати — через це можна прочитати годину, в якій ми живемо — годину індивідуальностей, упевненості в собі, бажання свободи та незалежності. Ми вже не водимо хороводів та не танцюємо масових танців, а шукаємо своє місце під танцполом чи сонцем.

Instagram: pinchukartcentre

Така музика виникла в епоху технічного відтворення. Ці зміни можна побачити у «Московському щоденнику» Вальтера Беньяміна, який описує час, в якому він живий, у тому числі через власні переживання та відчуття. 

30 грудня 1926 року він пише, що починає поступово розуміти звуки навколо.

«Увертюра починається рано вранці і включає всі лейтмотиви: спочатку важкі кроки людини по сходах, яка напроти мого номера спускається біля напівпідвалу. Можливо, по ній піднімається на роботу персонал. Потім починає дзвонити телефон у коридорі і, майже не перериваючись, продовжує дзвонити до години чи двох ночі. Московський телефон функціонує чудово, краще, ніж у Берліні чи Парижі.

Будь-яке з'єднання відбувається за три-чотири секунди. Особливо часто телефоном говорити гучний дитячий голос. Завдяки безлічі повторюваних номерів моє вухо звикає до російських чисел. Потім, близько десяти, проходить чоловік, він стукає по черзі у двері і запитує, чи закрита заслінка. Зараз опалюють приміщення. Райх вважає, що якась кількість чадного газу проникає в мою кімнату, навіть коли заслінка закрита».

Це лише невеликий епізод життя людини, у якому відобразився ряд характерних звуків. Сьогодні життя у місті інше, і звуки в ньому інші. Сам темп життя теж змінився, став більш хаотичним і тому не дивно, що курси з тайм-менеджменту є одними з затребуваних. Як усе робити, щоб досягти?

Instagram: pinchukartcentre

Протягом століття на електронну музыку впливає безліч факторів, особливий розквіт відбувся спочатку у 1960-ті, а потім у 1980-ті-1990-ті. Молодь збіднілих та занедбаних районів саме у музиці знаходила власну свободу та ідентичність. Політика входила до музики через звучання та ритм, і навіть, якщо людина обирала аполітичну позицію, але все одно слухала музыку певних напрямів — вже в цьому жесті і полягала політична позиція та протест.

Декілька років тому про Україну писали як про «новий Берлін», адже тут зародилася нова хвиля електроного музичного руху. Це відбувалося паралельно з Євромайданом та початком війни на Донбасі. Драматичні події відобразилися і в музиці. У 2014 році виникла спільнота електронних музикантів Луганська контемпорарі діаспора, що об'єднує музикантів та митців, народжених у регіоні незалежно від того, де вони опинилися. Спільнота зростала і стала більш схожою на нетворкінг, який включає авторів різного віку, досвіду та стилю. У листопаді цього року вони побачили другий альбом-компіляцію «Схід 2» зі своїх треків і вже встигли презентувати частину композицій на європейських радіостанціях.

Один із музикантів сказав, що для нього музика — це він сам, його ідентичність, характерні риси та особливості характеру. Як на мене, це найкращий аргумент у знайомстві з людиною та культурою, до якої вона належить.

Замислюючи проект «Схід Live» ми також думали про силу мистецтва і про її об'єднуючий фактор. Відтак вирішили робити лайві у facebook-сторінці PinchukArtCentre, у яких би об'єднували музикантів та їх мережі У першій частині музикант грає із зачиненої експозиційної зали PinchukArtCentre, а в другій — проводити концерт із власного будинку чи студії у Донецьку чи Луганську.

Інтернет та сучасні технології нам допомагають це робити так, ніби це відбувається одночасно у сусідніх приміщеннях. Нас не розділяють ані кілометри, ані лінії розмежування. І хоча в нашій назві є слово «схід» вона все ж таки не про географію, а про космічність сучасної музики (Схід-2 — радянський пілотований космічний корабель серії «Схід»). Про те, що вона дивуватиметься у майбутнє, хоча безперечно черпає своє натхнення у сьогодення, відображаючи наші звички, інтереси та нас самих.

Катерина Яковленко, кураторка публічних програм PinchukArtCentre