Попередня стаття
«Після Бучі не можна більше говорити про російську культуру. Вона винна. Усі до неї причетні винні.», - продюсер Олександр Роднянський
Перший шок — свідомість відмовляється сприймати зображення, шукає підтвердження, що це не так. Від початку нападу росії ми переживаємо психічну травму. Бачити кадри з Київщини — що це для нас?
Немає правильних і неправильних реакцій — у кожного свої емоції, свій спосіб справлятися з ними. Кадри отримують відгук в індивідуальному досвіді: хтось дивується і шукає нову інформацію, хтось уникає будь-якими засобами (виключає сповіщення, не відкриває стрічку новин). Включаються захисні механізми: заперечення (шукати доказів «вдруге це не правда, такого не може бути»), уникнення надсильних емоцій тощо.
Світ має знати правду.
Не забудемо. Не простимо
Кандидатка з психологічних наук, психотерапевтка Наталія Портницька
Інформація: https://t.me/psy_support
Читайте також: ІЛЮСТРАТОРКА АННА САРВІРА ПРО ЗЛОЧЕННЯ РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ У БУЧІ