#bookshelfy: Лариса Денисенко, письменниця, правозахисниця

Сьогодні секретами своєї книжкової полички ділиться Лариса Денисенко, письменниця, правозахисниця, співкураторка кластеру "Жінка у темі" 28 BookForum. У кластері піднімуть гострі питання ґендерних стереотипів, поговорити про коло жіночої підтримки та де віднайти «своїх». На гостей очікують три панельні дискусії: про жінок-бунтарок, нетипові жіночі професії та стосунки «матір-дочка». Нагадаємо, що 28 BookForum стартує 15-го вересня, у гібридному форматі: онлайн та офлайн, програма вже доступна на сайті.  

Любите ви книги?

Маленькою я не надто любила їсти, а від книги буквально поглинала. У 7 років мені надали доступ до дорослої бібліотеки, бо з 5 я послідовно «з'їдала» полиці у дитячій. Це при тому, що в батьківщині завжди було багато книжок, і мені читати не заборонялося. У нас не було заборонених книг, забороненої години на читання, я навіть відпрацьовувала етюди на піаніно, але замість нот, що їх тримала в пам'яті, ставила на їхнє місце, наприклад, детектив Агаті Крісті. Я почала читати у 4 роки і не припиняю досі, майже у свої 50.

З чим би ви порівняли звичку читати?

Читання книжок — це спілкування з цікавим людиною, ще не відомо, чи буде вона тобі подругою, чи дратуватиме, але книжка працює як в емоційній площині, так і в площині розвитку інтелекту. З книгою ніколи не сумно.

В цілому чому це важливо?

Читання вчити спілкуванню, креативному мисленню, фантазії, виникненню нових ідей. Це частина світогляду людини – навичка та потреба в читанні. Читання дає можливість побачити у будь-якій професійній сфері або ж у стосунках з людьми ті, чого б ви ніколи не побачили, якби не читали.

Книжка, яка перевернула вашу життя. У мене, певне, немає книжок, які перевернули мою життя, бо я не пам'ятаю свого життя без читання. Але є книги, які допомагали мені віднаходити саме своїх людей або вказували на ціннісно чужих. Є книги, які були штовхачем для нових ідей, розвитку. Є книги, які повернули мене в історію і допомогли розібратися з певною ситуацією. Є книги, за допомогою яких я будувала діалоги з різними людьми, особливо з дітьми. Загалом книга навчила мене свободі, зокрема, свободі творчості, бо це неймовірний простір свободи, навчила розумінню, на що здатні слова.

Книжка «старожила» на поличці. Найстарша книга моєї пам'яті, а не батьківської, котра мешкає на дачі, це трилогія про Малюка і Карлсона, одна з перших моїх книжок, що захопила мене творчістю Астрід Ліндгрен аж так, що коли я сама писала оповідки для серії дитячих книг видатних дітей», обрала її однією зі своїх героїнь.

Книжка «для дорослих», яка була улюбленою у дитинстві. У мене вдома, у батьківщині не було поділу на дитячі та дорослі книжки. Я «Пампушку» Мопасана та «Парфумера» Зюскінда читала ще в молодшій школі, не впевнена, що тоді все розуміла, і згодом перечитувала, але мені ніхто не забороняв читати

Найдивовижніша книга на вашій поличці. О, це певне тритомник творів декабристів. З ними є погана історія, я винесла, вкрала ці три томи з книгарні. Взяла одну з полки, і була зачарована світлинами та поезією, хоча абсолютно не фанатіла цією тематикою, втім, тема героїзму мене хвилювала. Грошей мені на це не вистачало, я від досі пам'ятаю, що я ніби цуцика гладила обкладинки під замшу, а потім засунула це під світр і винесла на вулицю. Наступного дня прибігала – і кинула гроші біля каси і стрімко вибігла з магазину, бо спати не могла через цей поступок. Словом, я їх викупила, хоча крадіжку це не виправдовує.

Книга, яку ви прочитали вже 10 разів, не факт, що ще 10 разів не перечитаєте. «Анна Карєніна», «Муммі тролі», «Марш Радецького», «Гадючник», «Людина без властивостей», «Чарівник Смарагдового міста», «Сімейне життя вагою 158 фунтів» і це ще не все.

Книга для «читця/чтіці за викликом». (У фільмі «Чиця» актриса Міу-Міу грає «чтицю за викликом». Якби у вас була можливість скористуватися схожою послугою. Кого б ви викликали і що попросили почитати?) Важко сказати, для мене читання — це інтимний процес своїми людьми читати одну й ту саму книгу, потім обмінюватися емоціями та думками, але від зараз не хочу, щоб мені хтось читав.

Яку книгу ви хотіли б додати на цю поличку? Егоїстично скажу, що хочу, щоб там з'явилася ще одна моя книга, а це означає, що мені давно час почати писати новий роман.

Фото надала Лариса Денисенко

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТИ: АНДРІЙ ЗАПОРОЖЕЦЬ, ФРОНТМЕН ГУРТУ SUNSAY