Чоловік казати: режисер Наріман Алієв

Український режиссер кримськотатарського походження Наріман Алієв. Прем'єра його дебютного фільму «Додому» відбулася на Каннському кінофестивалі, також картина потрапила до лонглистів «Оскара» та «Золотого глобуса». Цього літа Наріман запустив свій підкаст «MINCULTPRYVIT» та почав працювати над сценарієм іншого повного метра. Режисер радісно погодився відповісти на наші запитання.

Олександра Йорк для «Телекритики»

— Що для вас означає поняття «нова маскулінність»? Яким має бути справжній чоловік?
— Я взагалі не сприймаю собі подібні дефініції. Тобто маскулінність нова чи стара, чоловік справжній чи несправжній, і чому чоловік, а не жінка? Мені не подобаються ці ярлики. Хоча, ми, в принципі, завжди намагаємось якось ярликувати все, що з нами відбувається та хто ми є.

Для мене, якщо ти робиш більше добра ніж зла, якщо приносиш більше користі ніж незгод, то це вже добре. Я намагаюся цим керуватися. Тримати цей баланс.

— Які життєві уроки поставили вам батьки?
— Батьки – це люди, які тобі створили та впливають на тебе протягом твоєї життя. Ті, чим я займаюся, як поводжу собі, як думаю та говорю – все це і є ретрансляція того, що в мене закладали батьки. Вони мене навчили простим істинам. Головне, що у людини є у житті – це батьківщина. Бути незадоволеними від того, чого в тобі немає – легше. Прийняти те, що в тобі є й насолоджуватися цим, дякувати за це складніше. Між тим, треба цінувати те, що в тебе є.

— У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» та «після»?
— Про кожен життєвий момент можна сказати, що він стався «до» та «після» (посміхається). Я, за своєю натурою, фаталіст. Тож для мене немає «до» та «після». Я намагаюсь фокусуватися на тому, де я зараз. Бо якщо ти поділяєш життя на такі моменти, то, певно, найголовніше у твоєму житті вже було, а я сподіваюся, що в мене все попереду. Мій життєвий девіз: у самурая немає цілі, є тільки шлях. Я намагаюся йти цим шляхом, не зраджуючи собі тих людей, які знаходяться поруч. Не скажу, що дуже виходить.

Читайте також: ВІЙШОВ ОФІЦІЙНИЙ ТРЕЙЛЕР ДРАМИ «АТЛАНТИДА» ВАЛЕНТИНА ВАСЯНОВИЧА

- Як вам здається, ви вже знайшли собі?
— Ми всю життя шукаємо собі та чого нам не вистачає, щоб бути собою. (Собою – на свою думку, що дуже суб'єктивно.) У цих пошуках змінюємо світогляд, коло інтересів та спілкування. Й чомусь рідко замислюємося, що єдине, чого нам по-справжньому не вистачає, щоб бути собою – це щирість. Бути щирим важко. Навіть коли тобі здається, що ти щирий – це не означає, що так воно і є. Тому, давайте будемо щирими: знайти собі – хто знає, що це означає (посміхається).

— Якими критеріями ви виміряєте успіх?
— Успіх – досить ефемерна річ. З огляду на сучасний темп життя та інформаційний простір, він потрібний, щоб бути щасливим. Бо успішних люблять, цінують, до них дослухаються. Проте це нісенітниця. Для мене успіх – це бути в гармонії із собою людьми, які тобі оточують. Людина може бути мільярдером та мати перших красунь за коханок, і не відчувати від цього задоволення, не бути в ладах із собою. І наоборот, людина може працювати вісім годин на добу п'ять днів на тиждень і бути цілком задоволеною життям. Бо ходити на улюблену роботу, з якої повертається до улюбленої батьківщини. Для мене успішна людина та, якій подобається те, що з нею відбувається.

Читайте також: ІРМА ВІТОВСЬКА: «ПЕРЕКОНАНА, ЩО ПІСЛЯ ФІЛЬМУ “ДУМКИ МОЇ ТИХІ” КОЖНА МОЛОДА ЧОЛОВІКА ПОДЗВОНИТИ МАМІ»

— Який виглядає ваш стандартний день?
— Я досить лінивий чоловік. Час від часу живу прокрастинацією – багато думаю, багато байдикую – нічого особливого (посміхається). Декілька останніх років маю проблеми зі сном. Прокидаюся о 7-8 годині, хоча, можу спати до 10-11-ої. Знідаю і роблю ті, що забажаю. У мене немає стандартного розкладу на день. Я можу місяць не робити нічого, а потім за один день зробити все, що відкладав чи планував. Намагаюсь по життю робити тільки ті, що я хочу.

— Які якості у партнері для вас є важливими?
— Довіра – це основне, що я хотів би побачити у партнері. Мені здається, без цієї якості неможливо нічого серйозного побудувати. Бо партнер – це людина, на яку ти розраховуєш і яка розраховує на тобі, з якою ви йдете по життю.

— Яка людина ніколи не буде поруч з вами?
- Та, якій я не можу дати ті, що вона хоче. Нажаль.

— Від чого б ви не відмовилися ні за що в світі?
— Людина така істота, яка може звикнути до будь-чого. Думаю, що потенційно міг би відмовитися від будь-чого. Напевно.