Чому ми зреклися своїх звичок під час війни і як їх знову повернути в життя: говорити експерт

Напевно, ми всі мали корисні та приємні звички, які робили нашу життя кращою та приємнішою. Але куди вони поділися зараз і чому у воєнний період не хочеться робити нічого.

Звички – це ті, що ми робили в нормальній житті і завжди приємно говорити про те, що ви змогли переконати себе робити те чи інше справу на автоматі. Але всі ці медитації, враннішні зарядки, дотримання водного балансу та інші ритуали просто кудись пропали після 24 лютого.

Чому ми зреклися всіх тих звичок, які приносили нам задоволення? Чому ми не хочемо навіть спробувати відновити їх у своїй життя і як переконати собі вернуться до нормального існування? Редакція Marie Claire поспілкувалася з психологією, автором методу “Аудит 360”, кандидаткою соціологічних наук Юлією Медведєвою та дізналися, як повернути наші добрі звички до життя.

Як взагалі з'являються звички за нормальних умов? Чому потрібно 21 день для того, щоб дія увійшла у звичку?

Насправді, уявлення, що якась звичка формується за три тижні — хибне. Це можна вважати міською легендою. Адже рядки, коли щось у вашому звичайному способі життя буде доведено до автоматизму – індивідуальні. Так одне дослідження каже, що звичка формується щонайменше за 66 днів. Проте інше показало, що нові відвідувачі тренажерного залу повинні ходити на заняття щонайменше 4 рази на тиждень протягом 6 тижнів, щоб таке відвідування стало автоматичною та звичною частиною життя. У будь-якому випадку це точно не 21 день, згідно з міським міфом, запропонованим, до речі, пластичним хірургом доктором Максвеллом Мальцем.

Чому в стресовому стані, у нашому випадку війна, людина частично чи повністю відмовляється від своїх минулих звичок?

Бо сама середа перестає бути звичною. Ви обмежені у пересуванні, зосереджені на рятуванні життя та побуті, сконцентровані на харчуванні самого свого існування. Змінюються наші пріоритети та цінності. Ви нібито наново вчитеся пристосуванню до реальності. 

Утім, якщо, наприклад, ви мали постійну звичку займатися йогою вранці та налаштовувалися таким чином, через певну годину ви повернетеся до зайняти. Адже війна також стає рутиною для людини після певного періоду. Організм та психіка шукає можливість хоч якось повернути собі статус-кво. Тому ця відмова від звичок, якщо вони справді були частиною повсякденності, знову повернуться.

Чому в кризовий період ми відмовляємо від гарних звичок (медитація, спорт, щоденник вдячності і т.д.) і знову повертаємось до вредних (чит міл, паління і т.д.). Чому так відбувається?

Частково я вже відповідала на це вище. Щодо шкідливої ​​поведінки – я навмисне не хочу прирівнювати тимчасовий збій у спосіб життя до звички – то вона теж цілком закономірна. Доросла людина в екстремальній ситуації діє інакше. Лімбічна система та рептильні інстинкти придушують наш раціональний неокортекс. 

Нам дуже потрібні хоч якісь стимули, щоб не скотитися у відчай. Нам треба якось пестити власні нейромедіатори та підкидати дров у топку мотивації та настрою. Найдоступніший спосіб – через їжу. Швидкі вуглеводи, страви, що тригерять рецептори – все це дозволяє хоч трохи забарвити життя. 

Згадайте собі, як ви ведете під час хвороби. Вам хочеться лежати, вживати улюблені страви, дивитися щось затишне та цікаве, та відчувати спокій та безпеку. Щось подібне відчуває наш організм і під час тривалого стресу. 

Я б порадила не цькувати собі за прояви слабкості – вони тимчасові. Принаймні до тих пір, поки ви це свідомо контролюєте. Якщо ви потягнулися за черговою плиткою шоколаду чи цигаркою, усвідомте цей процес, але не виправдовуйте. Наприклад: «Я почала багато курити з початку війни. Таким чином я нібито намагаюся заспокоїтися. А як раніше я справлялася із цим? Очевидно, є альтернатива, до якої я не звертаюся, бо вона складніша, ніж дістати гаджет для паління». Ви можете вести свій діалог усередині і змушувати собі відмовлятися від швидких, але малоефективних способів вгамувати тривогу чи тугу.

Як почати відновлювати набуті звички, коли зовсім немає бажання?

Покрокове. Я вже згадувала, що наш організм та психіка дуже швидко адаптується до умів та сама намагатиметься повернутися до звичного існування. Просто не треба їй мешати. Якщо ви у відносній безпеці і захопити із собою пару кросівок – почніть більше ходити пішки, пробігти по місцевості, розім'ятися на свіжому повітрі. Втім, без бажання, ми не здатні діяти. 

Тож вони повинні таки з'явитися. Ми лише можемо підштовхнути мозок до правильних висновків. Ми повинні відчувати себе в будь-якій безпеці: мати прихисток, їжу, позитивне спокійне оточення, змогу потурбуватися про своє здоров'я. Якщо все це є – людина матиме мотивацію на відновлення. 

Читайте також: Про недоречність дискурсу «сама винна» у воєнний час: колонка писемниці Лариси Денисенко

З яких звичай краще почати? Як саме їх синхронізувати у воєнну життя?

Багатьох моїх клієнтів спочатку рятувала робота. Адже якщо цілодобово сидіти у новинах, сил та сил що-небудь робити не лишається. Думки перетворюються на щось нав'язливе та виснажливе. А це блокує нашу працездатність. Тому раджу працювати, якщо є можливість. 

Щоб повернутися до звичних суттєвих ритуалів, налаштуйте мозок на це. Наприклад, купуйте каву та смаколики у кав'ярнях, за можливості. Прибирайте вдома та піклуйтеся про близьких. Якщо разом із вами є тварини – ще краще. Адже вигулювання песика також заземлює і відвертає думки від чогось глобального тривожного та вигаданого. 

Почніть планувати день. Навіть якщо здається, що планів нема. Сходити до магазину, приготувати обід, почитати, пробігтися парком, скласти резюме, написати друзям – це все може бути пунктами вашого плану. Згодом ви помітите, що життя триває попри все. Що сади цвітуть, діти ростуть, хліб печуть. А отже й кинута йога має шанс на повернення у вашу життя.

Які б звички ви б порадили започаткувати у свою життя, щоб допомогти змиритися з реальністю, адаптуватися до нового місця та просто не втратити собі?

• Якщо ви опинилися у новій місцевості – місті чи країні – раджу щодня мандрувати. По вулицях, парках. Вивчати інфраструктуру, розглядати карту, планувати маршрути. 

• Спорт. Банально, але дієво. Після години активних рухів хімічний склад нашого організму змінюється. Ми здатні швидше опановувати логічні та стратегічні завдання. З'являється проактивне мислення, ми стаємо бодьорішими та позитивнішими. 

• Бьюті та краса. Піклуйтеся та доглядайте за своєю зовнішністю та здоров'ям. Я побачила один допис зі світлиною, де було написано «Твоє брудне волосся та застарілий манікюр не допоможуть перемогти». Тож варто дослухатися.

Фото: unsplash.com