Girl power: Амбер Галловей Гальєго про переклад музики на жестову мову

На фестивалі Atlas Weekend, що завершився днями в Києві, не менше за артистів увагу публіки привернули перекладачі музики на жестову мову на концертах хедлайнерів. 

Їхня поява стала можливою завдяки одному з партнерів події Mastercard. З Амбер Галловей Гальєго, мешканкою Х'юстона, штат Техас, інноватором у галузі адаптації музики для глухих людей та людей із проблемами слуху, поговорила Олена Заєць.

— Амбер, ви пам'ятаєте свій перший концерт, який ви перекладали мовою жесту майже 20 років тому? Як узагалі все починалося?

- Це був концерт Destiny's Child на арені San Antonio Rodeo. А все це почалося близько шести місяців до цієї події, коли мої друзі, які мають проблеми зі слухом, розповіли мені, як вони уявляють собі переклад на жестову мову на музичних шоу.

— А який із концертів був найграндіознішим у вашій кар'єрі?

— Напевно, шоу Lady of Rage та Snoop Dogg вплинуло на мене найбільше. Коли мені довелося транслювати їхні голоси жестами своїх рук, то було щось! Перекладати музику, яку я знаю з дитинства напам'ять, було не тільки важливим для мене, але також здавалося чимось нереальним – думати, звідки я прийшла і де знаходжусь зараз, про те, що мені пощастило об'єднати любов та повагу до хіп-хоп культури і любов до ком'юніті людей із проблемами слуху. Наче моє життя зробило повне коло і дві мої пристрасті змішалися.

— Як ви готуєтеся до кожного концерту?

— Для початку збираю найкращу команду. Потім ми шукаємо нещодавні сет-листи музикантів та збираємо всі пісні, які вони виконували на концертах протягом останніх шести місяців. Ми також вивчаємо біографію артистів, якщо ми з ними не знайомі, і те, що надихає їх на написання музики. Я та моя команда ділимо пісні між собою та починаємо тренуватися окремо. Ми намагаємося запам'ятати мережі якнайкраще, і в кожного з нас свої методи це зробити. Особисто я візуал, тому знімаю міні-фільми або роблю розкадрування, замальовуючи історію, яку розповідають у пісні. Я більше фокусуюсь на загальному сенсі пісні, ніж на кожному слові тексту. Після я повинен бути переконатися, що концертний майданчик зможе забезпечити нам гарне світло, адекватний звук та оптимальне розміщення поряд зі сценою на окремій платформі, щоб люди з проблемами слуху могли відчути вібрації та спостерігати за артистом та перекладачем без перешкод.

— Ваш переклад дуже емоційний. Можливо, ви вчилися акторській майстерності?

— Я вроджена актриса, на думку моєї родини (сміється). Насправді, багато хто, хто мене знає, може підтвердити мою театральність. Серйозно, щоб вміти точно передавати емоції, потрібні акторські здібності, тому що ми відображаємо послання, емоції, характер та настрій музикантів під час концертів.

— Як можна навчитися цій техніці? Чи можливо зробити це онлайн?

— Звичайно, найкращий спосіб – це записатися в наш кемп, який я створила з іншими перекладачами та музикантами на тиждень, щоб навчитися всьому. Він називається ASL Music Camp (більше інформації ви можете знайти на наших сторінках у Facebook та Instagram), і до нього, крім мене, входять перекладач Келлі Курді, відеограф та перекладач Рокко Лорічелла, глухий танцюрист Шаім Санчез, перекладач із проблемами слуху Реджінальд Грін, глухий репер Уоррен Снайп і найкраща музична перекладачка жестовою мовою в США Джоанн Бенфілд. Наш тижневий інтенсив дуже насичений. І наші учні після навчання у таких талановитих людей готові самостійно працювати на концертах. Інший спосіб - приватні уроки з Skype або онлайн-воркшопи, які я зараз якраз розробляю.

— Що для вас означає музика?

— Це єдина річ, де немає місця дискримінації. Вона пробуджує емоції, почуття, спогади та зв'язки як ніщо інше на світі.

— Коли ви на сцені, почуваєтеся рок-зіркою? Збоку це саме так!

- Я відчую себе рок-зіркою, коли знайду в собі сміливість рознести пару готельних номерів (жартую!). Коли я працюю, все, що відчуваю – це енергія, що виходить від артиста і проходить крізь мене, і енергію публіки до мене. Я стаю провідником між публікою та артистом. Думаю, це дуже класно (сміється).

— Текст якої пісні ви любите найбільше?

- Пісні Ghost дуету Indigo Girls. Особливо рядки: "А тепер я бачу перед собою твоє обличчя, і це може запустити тисячу кораблів, щоб повернути твоє серце на мій острів, коли під моїми ногами розсипається пісок". Напевно, найпрекрасніша картинка, яку я собі колись уявляла.

— Ви не лише перекладач, а й бізнес-леді, яка керує своїм агентством Amber G Productions. Що найскладніше для вас у ролі боса?

— Розуміти, коли треба перейти і знайти час для себе.

- Чим ви любите займатися у вільний час?

— Як можна було зрозуміти з відповіді вище, у мене немає вільного часу (ха-ха), але якби було, я проводила б його на пляжі з великим кухлем пива, зануривши ноги в пісок.

— Розкажіть нам про особливі місця у Х'юстоні, де можна послухати хорошу музику.

- Люблю концертний хол White Oak. А ще спортивний комплекс Toyota Center, де відбуваються концерти. Я люблю Х'юстон тому, що він як котел, у якому поєднуються різні культури та національності. У будь-який уїк-енд ви можете влитися в будь-яку, яку захочете, культуру, тому що тут дуже часто відбуваються якісь події.

— Ви вірите у girl power?

- А як же! Я все ще чекаю, доки в Америці з'явиться перший Президент-жінка. Думаю, це станеться набагато раніше, ніж уявляють деякі консервативні чоловіки-лідери. У багатьох сенсах Америка править світом, але в нас диспропорційно розподіляються ролі і часто вважається, що неможливо з цим щось зробити. У багатьох сферах жінкам, як і раніше, недоплачують, але всі знають, що успіх чоловіка безпосередньо залежить від жінки або жінок, які знаходяться поруч із ним вдома або на робочому місці. Так що це шаленство, так. Такі ми дурні! Я хотіла б, щоб більше жінок підтримували одна одну замість того, щоб змагатися, думаючи, що в нас обмежений простір для досягнень. Наші можливості є величезними і ми можемо бути тими двигунами змін у світі, які ми хочемо бачити.

На території фестивалю також діяла інклюзивна зона #MastercardVibes, де можна було відчути музику через вібрацію та візуальний аудіоеквалайзер.